Чорнобиль... Урок, який ми не повинні забувати ніколи, тому що це надто гіркий урок втрат, урок мужності і стійкості водночас.  Тому у Гостинцівській ЗОШ І-ІІ ступенів Мостиського району 26 квітня 2018 року б проведено годину пам’яті  «Чорнобильська трагедія – біль України», який підготувала та провела педагог-організатор Колишак Р. Р. спільно з учнями 6-9 класів  . У вступному слові  вона нагадала присутнім про жахливу техногенну катастрофу, яка сталася у квітні 1986 року на берегах Прип'яті, що сколихнула весь світ масштабами лиха. Також своїми думками про причини і наслідки цієї катастрофи з присутніми поділилися вчителі  історії Пікловська Л.Н. та фізики Лехновський Р.Ф.Ведучі заходу Афлітонова Марія і Гірняк Марія у своїх виступах пригадали події тих днів: спалах 4 реактора, викид радіоактивних ізотопів у повітря, забруднення великої площі української землі,  Білорусії. Особливі слова вдячності були адресовані героям-ліквідаторам, які прийняли на себе весь тягар ліквідації наслідків трагедії. Учень 6-го класу Шурпета Назар та учениця 8-го класу Гринишин Діана читали вірші, присвячені тим сумним подіям,  бо цей день є днем болю і скорботи в пам'яті українського народу.  Присутні вшанували пам'ять всіх загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС хвилиною мовчання.Хочеться  вірити, що така страшна трагедія більше не повториться. Пам’ять же про подвиг ліквідаторів-героїв залишиться назавжди в наших серцях. Далі всі  переглянули світлини тих часів,тематичні презентації  та  фільм « Чорнобиль, як це було».

                                                      Із бідою невідворотною                                             

Знов приходить Чорнобиля день,

Тільки б пам'ять не стала короткою,

Час з тремтінням вперед іде,

Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля,

                                                Входять в душі, серця людей.          

 Підсумок  заходу  підвела директор школи Кечур Олександра Орестівна, яка наголосила, що страшна сторінка в історії українського народу назавжди залишиться у нашій  пам’яті, щоб ніколи не було таких Чорнобилів, які нависають чорними крильми над людським майбутнім...