11.05.18р. у КЗ ЛОР Верхньосиньовидненська спецшкола-інтернат під керівництвом педагога-організатора Диміцької Г.Б. було організовано свято до дня матері «Мама в світі найрідніша»
   Метою якого було:  прищеплювати любов і повагу до жінки – матері, сприяти збагаченню духовного світу дітей, учити бути чемними, поважати,  любити і шанувати матерів; формувати в учнів уявлення про призначення жінки, виробляти навички виразного читання; виховувати естетичні смаки, любов до поезії, пісні.

Педагог-організатор ознайомив всіх з історією виникнення свята. Це родинне свято має свою біографію, що сягає початку XX століття, коли молода американка з Фінляндії Анна Джервіс звернулася до законодавців з пропозицією присвячувати один день року вшановуванню матерів, символізуючи його кольорами квітів. Ті, в кого матері живі, мали припнути до одягу рожеву квітку, а в кого вже залишили світ – білу.

1914 року конгрес США ухвалив постанову про святкування Дня матері, обравши для цього травень – час весняного буяння квітів.

Після Першої світової війни його почали відзначати і в європейських країнах – Швеції, Норвегії, Австрії.

- В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929 році. Цього дня в церквах правили молебні за здоров’я матерів, за упокій померлих.

Звідусюди з’їзжалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, освящала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно, щоб у добрі та спокої довіку бути

- Усі почесті цього дня – Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон - траву – символи життевої снаги та спокою.Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки - вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - від серця.

- Цього дня діти дарували матусям усе те, що заздалегідь виготовляли власноручно (малюнки, іграшки, вишивки, вирощені ними квіти). А ще діти писали своїм матінкам листи - сповіді, в яких каялися та давали обіцянку виправитись.

Діти розказували вірші та співали пісні про матерів і бабусів, а в кінці педагог-організатор  наголосила на тому, що діти, пам’ятайте, що мами ні купити, ні заслужити. Вона у вас єдина. Тож бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця, як хвилювання і переживання. Ваше недобре слово, негідна поведінка – це рана на ніжній материнській душі…Дуже тяжко жити без мами…