До дня народження Андрея Шептицького (29.07.1865), предстоятеля Української греко-католицької церкви у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку: «Освіта й виховання у пастирських посланнях митрополита Андрея Шептицького» (експонується з 23 липня до 17серпня в фойє бібліотеки (2 поверх )). 

Довідка

Адрей Шептицький – видатний український церковний, культурний та громадський діяч, митрополит УГКЦ (митрополит Галицький, архієпископ Львівський, єпископ Кам’янець-Подільський), граф. Народився у с. Прилбичі (тепер Яворівського р-ну Львівської обл.). При хрещенні отримав імена Роман, Олександр, Марія. Початкову та середню освіту здобув удома та в гімназії Св. Анни у місті Краків (Польща). Після закінчення у 1883 гімназії деякий час перебував на військовій службі, але через хворобу змушений був її залишити.

Визначній постаті митрополита Андрея Шептицького належить важливе місце у формуванні націєтворчих і державотворчих процесів, зокрема – в царині консолідації української нації. Він, лишаючись на рідному українському ґрунті, переріс у постать вселюдського масштабу, ставши один із найвизначніших діячів української історії і культури ХХ століття.

Андрей Шептицький – це надзвичайно чітке бачення того, якою має бути держава Україна, як її треба будувати і які підводні камені траплятимуться на цьому шляху. Він не сумнівався, що Боже Провидіння дасть українському народові виконати його природне право – «вибрати собі й установити форму управи своєї Рідної Хати», але закликав до мудрості, моральності й інтелектуальної глибини у справі реалізації цього права. Тому доля Рідної Хати у наших із вами руках. Адже моральний обов’язок індивіда, на думку А.Шептицького, виконувати природний закон і бути клітинкою національного організму
Пророчо і актуально звучать сьогодні слова митрополита Андрея з далекого 1941 року: «Усі, хто почуваються українцями і хотять працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, нехай працюють в єдності і згоді над відбудовою так дуже знищеного … нашого економічного, просвітного і культурного життя…».