Оригінально, творчо та щиро привітали своїх вчителів з професійним святом учні навчально-виховного комплексу «Школа І ступеня – гімназія ім. Митрополита Андрея Шептицького м. Стрия».

Святково прибране подвір’я, на якому зібрались учні, їхні батьки, і звичайно, вчителі. Хороший настрій переповнював усіх присутніх, коли діти виступали з побажаннями своїм дорогим вчителям, а також процвітання рідній гімназії. Концертна програма надзвичайно різноманітна – лунали пісні, поетичні рядки, слова вдячності, і головне, багато-багато квітів. Особливим сюрпризом став флешмоб від 4-Б класу, а також неймовірні танці від Ангеліни Черковської (учениці гімназії) та Давида Комарницького – срібних призерів Чемпіонату світу з десяти танців у м. Радомі (Республіка Польща).

Учні по-справжньому раділи дню, який присвячений їхнім улюбленим педагогам. Я почула багато прекрасних відгуків про цей навчальний заклад. Ярема Курчик розповів: «Я дуже люблю свою школу, тому що вона мені подобається, вона красива і творча. І всім я раджу ходити в цю школу, тому що тут весело. Якщо ви вступите – не розчаруєтесь у своєму виборі. Це найкраща школа у Стрию, вона дуже любить всіх своїх учнів!».

Матвій Поліщук теж з ентузіазмом говорить: «Мені подобається моя школа, тому, що тут я можу зустрітися з чудовими людьми, зі своїми улюбленими вчителями – Діаною Орестівною і Зоряною Василівною, а також зі своїми друзями, з якими ми завжди разом робимо домашні завдання і за це отримуємо хороші оцінки. Гімназія мені подобається, тому що тут справді дуже хороші вчителі, найкращий директор, смачно готують в їдальні, в нас є різні гуртки, на які мені цікаво ходити. В мене багато друзів і ще улюблена дівчинка, з якою я часом трохи дражнюся, але яку дуже люблю».

Красуня Софія Деміцька каже: «Я люблю свою школу, тому що тут можна робити уроки після обіду разом з друзями, а не тільки вдома. Тут все добре пояснюють, дуже хороші вчителі». А Марта Билинь говорить так: «Ця школа для мене особлива. В ній навчалася моя мама, моя сестра. Тут смачно годують і дуже якісно навчають, тому в нас гарні знання. Хай процвітає ця гімназія довго-довго!». Ще один веселий хлопець Денис Довбуш поділився своїми думками: «Мені ця школа подобається тому, що діти отримують знання, але при цьому можуть бути трохи нечемними, можуть повеселитися, побавитися з друзями в різні ігри. Тут вчилася моя мама, а ще працюють мої бабуся і дідусь. Я дуже люблю свою школу, вона найкраща в світі!».

Тішить те, що в наш час освітні заклади є саме такими – цікавими, творчими, активними. В гімназії працюють багато гуртків, покликаних якнайбільше зацікавити та навчати дітей. Це англійська мова, танці, спів, спорт та інші. Працюють також групи продовженого дня, де діти можуть виконувати домашні завдання. Заcтупник директора гімназії Михайло Турянський піклується про гімназію як про рідний дім, де він є батьком, який тримає під крилом усіх своїх пташенят-учнів. Спілкуючись з дітьми я побачила вогники в їхніх очах, які є доказом того, що все в цьому закладі робиться так як повинно бути. Так, вони бешкетні, але на це вони і діти. Так, вони чогось сьогодні можуть не вивчити, а завтра надолужать вдвічі більше. Та головне, вони люблять ці стіни, цих людей, які турбуються про них, навчають і хвилюються разом з ними. Гімназія має своє покоління колишніх учнів, які стали в цьому закладі вже вчителями, мабуть тому і не забули як це – сидіти тут за партою, а діти все відчувають і попри все – цінують.

У цей особливий день школу відвідала людина, яка свого часу була серед тих, хто творив цю гімназію від найперших днів – пані Маргарита Любимова. Вона розповіла як все це було в час «перших кроків» становлення гімназії: «Коли ми відкривали школу в цьому приміщенні разом з колегами я була першим завучем в цій гімназії. Ми прийшли сюди, коли тут нічого не було, тільки столи і все. Але колектив підібрався дуже гарний. Ті, які прийшли вчителями в гімназію, були ентузіастами, кожен зі своїми ідеями, ініціативами. Всі хотіли чогось досягти, і діти були такі самі. Ми набирали відмінників з усіх шкіл, це було за конкурсом. Класи формувалися такі, що коли вчителі заходили на урок, тільки починали говорити, то учні, як губки, всмоктували всі знання. Вони слухали, розуміли і хотіли ще більше знати, тому я із задоволенням передавала знання. Оцінок на уроках ми спочатку не виставляли, тільки за контрольні або самостійні роботи, тому діти не боялися виходити до дошки. Самостійні роботи писалися для кожного учня окремо, тому списати було неможливо, і перші посібники ми видавали самі. Кожен вчитель старався бути правильним і відповідальним у своїй праці.

Ще ми випускали альманахи з творами учнів, тому що була творча робота, писалися казки, вірші, твори – діти завжди дуже творчі і цікаві, якщо їх стимулювати і підтримувати. В нас все так робилося, що ми кожного місяця ставили якісь концерти, чи для батьків, чи їздили у воєнні частини. І коли робилося якесь дійство, кожна дитина була задіяна, якщо не як артист, то як той, хто подає крісло чи ще щось, ми старалися, щоб всі учні мали якусь працю. В дітей взагалі була така тепла добра конкуренція, коли хтось з учнів чогось не знав, то звучала фраза від іншого учня: «Як? Ти що цього не знаєш?» – це дуже стимулює. Спочатку система оцінювання в нас була стобальна, а в кінці року завжди найкращі учні отримували стипендії. Ми ж в той час ввели сині форми для учнів, і коли вони ішли по місту, всі знали – ідуть гімназисти. Коли організовувалась якась екскурсія, всі шикувалися, я приходила і запитувала: «Хто йде?». Відповідь завжди була чітка і гучна: «Гімназисти!». Це означало, що має бути зразкова поведінка. Перші роки становлення гімназії були важкими, але зате бачимо зараз хороший результат, навіть дуже хороший. Пишаюся, що є частиною цього закладу і бажаю людям, які тут працюють багато любові і поваги від учнів. Передавайте свої знання цим дитячим голівкам, наповнюйте їх мудрістю, зацікавлюйте їх, але найголовніше, що вони повинні навчитися від вас – доброти і чистоти серця. Зі святом, колеги!».

Вітання і квіти, квіти і вітання, багато дитячих посмішок, щасливих очей вчителів, спогадів і мрій. Саме так святкував День вчителя навчально-виховний комплекс «Школа І ступеня – гімназія ім. Митрополита Андрея Шептицького м. Стрия».

                 За матеріалами редакції газети "Фортуна"