Шкільні роки– найкращі роки людського життя. На жаль, тільки з плином часу розумієш, на перший погляд, цю просту і банальну істину. Прожити ще хоч раз якусь частину з цього неповторного періоду життя можна за допомогою спогадів, а особливо, коли цими спогадами та враженнями під час зустрічі діляться ті, які сиділи за одною партою, вчились в одному класі, в одній школі...Минуло 20 років з того часу, коли на подвір'ї Мишлятицького НВК Мостиського району пролунав останній дзвінок для випускників 1999р.  Веселі, енергійні, сповнені надій і сподівань, вони сміливо стали на широку стежку дорослого і самостійного життя. Страх огортав їхні серця перед невизначеністю, невпевненістю у завтрашньому дні. Однак це не так! Життя розставило усі крапки над і. Обставини, під час яких  випускникам  довелося шукати себе у дорослому житті,реалізовуватись  у професійній діяльності, сприяли загартовуванню характеру, сили волі та проявлення найкращих людських якостей для досягнення результатів... Зустрівшись через 20 років після закінчення школи, такі ж красиві та життєрадісні, вони переконались, що, не дивлячись на складні умови їхнього становлення, зуміли себе реалізувати в житті, працюючи в різних сферах , використовуючи ті вміння та знання, які здобули в школі та інших навчальних закладах. А також стати люблячими татами та мамами...Вечір зустрічі однокласників - це свято, якого так не вистачає в нашому, насиченому буденними турботами, житті. Проходять роки,зовні ми міняємось,але всередині ми залишаємось ті ж самі,сприймаємо один одного так само,як колись. Переповнені позитивними емоціями,враженнями,вчитель початкових класів Сціра Т.М. та класний керівник Чемерис Є. П. щасливі за своїх вихованців. Адже вони стали у житті перш за все справжніми ЛЮДЬМИ.