Нещодавно у Горішненській школі (Миколаївський р-н) відбулась інсценізація казок німецькою мовою: «Der Rattenfänger von Hammeln» та «Die Prinzessin auf der Erbse».

Захід проведений з метою популяризації німецької мови, виховання поваги до традицій та культури інших народів, поглиблення знань учнів німецької мови, розвитку творчих здібностей.

Учні 5-6 класів презентували казку «Der Rattenfänger von Hammeln». Йшлося про події, які наче б і справді відбувались у місті Гамельн у 1284 році. Легенда про щуролова, яку у XIX столітті видали Людвіг Йоахім фон Арнім і Клеменс Брентано, стала джерелом натхнення для численних письменників, поетів, композиторів, серед яких, зокрема, Роберт Браунінг (поема «Щуролов з Гамельна»), Йоганн Вольфганг фон Гете («Щуролов»), Генріх Гейне (поема «Бродячі щури», нім. Die Wanderratten), брати Грімм («Німецькі легенди. № 245. Діти з Гамельна»). Шведська письменниця Сельма Лагерлеф в 1906 році у романі «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» вставила епізод, де головний герой Нільс за допомогою дудочки виводить з замку Глімінгехус полчища сірих пацюків і заводить їх світ-за-очі.

Легенда про щуролова у найвідомішому варіанті така: одного разу місто Гамельн піддалося щурячій навалі. Ніякі хитрощі не допомагали позбутися гризунів, які нахабніли з кожним днем аж до того, що стали самі нападати на кішок і собак, а також кусати немовлят у колисках. Зневірений магістрат (Бас Х., Шумська А., Лавренців С.) оголосив про нагороду будь-кому, хто допоможе позбавити місто від щурів. Тоді ж у Гамельні з'явився «строкатий дудар» (Раделіцька С.). Невідомо, ким він був насправді і звідки з'явився. Зобов'язавши магістрат виплатити йому як винагороду «стільки золота, скільки він зможе забрати», він вийняв з кишені чарівну флейту, під звуки якої всі міські пацюки збіглися до нього, він же вивів зачарованих тварин геть з міста і втопив їх усіх у річці Везер.

Магістрат, проте ж, устиг пошкодувати про похапцем дану обіцянку, і коли флейтист повернувся по винагороду, відмовив йому навідріз. Музикант через якийсь час повернувся в місто вже в костюмі мисливця та червоному капелюсі і знову заграв на чарівній флейті, але цього разу до нього збіглися всі міські діти, в той час як зачаровані дорослі не могли цьому завадити. Так само, як раніше щурів, флейтист вивів їх з міста – і втопив у річці (або повів за собою в гірську ущелину на горі Копп, де всі пропали).

Особливої похвали заслуговують учні 5 класу, що вивчають німецьку мову лише перший рік, проте взяли активну участь у підготовці та інсценізації казки, а також учениці 6 класу: Бас Х., Раделіцька С., Вітрова Л., Лавренців С., Дубан А.

Друга казка – «Die Prinzessin auf der Erbse». Сюжет казки про принцесу на Горошині відомий, мабуть, усім. Як оповідає Г.К. Андерсен, у казковому королівстві мати – королева Кунігунда (Дмитрак О.) вмовила сина – принца Венделіна (Онім Н.) одружитись. Проте принц згоден взяти за дружину лише справжню принцесу. Звісно ж, що бажаючих вийти заміж за принца було безліч, проте серед них потрібно обрати лише одну – справжню. Король Казимир (Степаняк І.) вже майже зневірився, але дощового вечора замок відвідала принцеса Ельвіра (Садова М.). Дівчина одразу сподобалась панству, проте її вирішили перевірити – підкласти горошину під купу подушок та ковдр. Провокація спрацювала – принц знайшов кохану.

Казку презентували учні 8 та 9 класу. Учні 9 класу вивчають іноземну мову вже п’ятий рік, і це одразу було помітно у вмінні презентувати казку та імпровізувати за непередбачуваних обставин. Випускники довели, що не дарма обрали німецьку мову третім екзаменом ДПА. Старанністю та дотепністю відзначились учениці 8 класу Квятковська І. та Костецька О.

Учні змогли побороти хвилювання та мовний бар’єр, а також подарували гарний настрій глядачам та одне одному, що можна вважати найкращим результатом.

Свято відбулось під керівництвом вчителя німецької мови Ревер Л.В.