Формування українського народного одягу, цього яскравого і самобутнього культурного явища, відбувалося протягом багатьох століть. Кожна епоха накладала відбиток на традиційне вбрання, і можна з упевненістю твердити, що особливості вишиванки являють собою одне з важливих джерел вивчення етнічної історії населення України, етнічних поглядів та уявлень.

Минув не один десяток років та значення вишиванки не зменшилось і в наші дні. І кому ж, як не нам, молодому поколінню, належить в першу чергу докласти чимало зусиль, щоб наші ровесники зростали гідними українцями, які б понад усе цінували цей коштовний скарб.

Відзначаючи 16 травня Всесвітній день вишиванки у Плугівському НВК під керівництвом вчителя історії Саврас Л.Б. та музичного керівника Гучко Г.М.  відбувся захід «Вишиванка моя, вишиваночка»,  метою якого було викликати у молодого покоління інтерес до історичного минулого, а саме до вишиванки, відновлювати національні традиції та впроваджувати їх у життя. Під час виховного заходу звучали зворушливі вірші про українську вишиванку, її багатство, невичерпність. Учні з душевним трепетом у голосі зверталися до присутніх із закликом любити, вивчати, поважати свою рідну мову, рідну вишиванку, рідну Батьківщину. Згадувалися і найдавніші перлини народної творчості –  легенди, міфи, повір’я та приповідки. Не обійшлося на святі без неповторної народної пісні. 

Моя сорочка вишиванка!
Хіба ще є така краса?
Моя сорочка вишиванка –
В ній дух народу воскреса.