7 грудня виповнився 131 рік від дня народження Лева (Левка) Сильвестровича Лепкого (1888-1971) – українського поета, прозаїка, журналіста, редактора, композитора, художника.

Левко Лепкий народився 7 грудня 1888 року в селі Поручик Бережанського повіту, тепер с. Бище Бережанського району Тернопільської області – український письменник, видавець, композитор у США. Син Сильвестра, брат Богдана та Миколи Лепких.

Левко Сильвестрович закінчив Бережанську гімназію, а потім з 1909 по 1914 рр. навчався у Краківському університеті. Учасник Першої світової війни.

У 1931-1939 роках працював директором українського курорту «Черче» біля Рогатина, був одним із його співзасновників.

У 1940 році виїхав до Кракова, а з 1944 – до США. Один із організаторів та командир кавалерії Українських січових стрільців.

Належав до літературного об’єднання «Богема» та Товариства письменників і журналістів імені І. Франка у Львові. Був директором видавництва «Червона калина», редактором сатирично-гумористичних журналів «Будян», «Зиз».

Друкувався в журналах «Шляхи», «Нові шляхи», «Календарі Червоної калини» та ін. Окремі вірші Левка Лепкого опубліковано в антології «Струни» (1922).

Автор п’єси для дітей «Сон Івасика» (1922, з нотним додатком). Один із видавців пісенника «Великий співаник «Червоної Калини» (1937). Упорядник пісенника «140 пісень з нотами» (1940, містить святкові, козацькі, стрілецькі, побутові, любовні та лемківські пісні, коломийки, гагілки, веснянки). Один із засновників першого на західноукраїнських землях літературно-мистецького театру «Співомовки» і лялькового театру сатири і гумору «Вертеп наших днів» (обидва у Львові).

Написав пісню «Журавлі» (слова Б. Лепкого; відома також під назвою «Чуєш, брате мій?») та пісні на власні вірші «Ой видно село…», «Маєва нічка», «Бо війна війною», що стали народними. Редакцією журналу «Тернопіль» у 1992 році встановлено літературно-мистецьку премію імені братів Богдана і Левка Лепких.

Помер Лепкий Левко Сильвестрович 28 жовтня 1971 року у місті Трентон, США.