03.02 – 156 років від дня народження Самійленка Володимира Івановича (1864-1925). 

Український поет-лірик, сатирик, драматург і перекладач.

Володимир Іванович Самійленко народився 3 лютого 1864 року в селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині.

Його батьком був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, згодом у Миргородській початковій школі. З 1875 по 1884 навчався в Полтавській гімназії, де став писати вірші українською мовою й перекладати українською мовою твори О. Пушкіна, В. Жуковського, «Іліаду» Гомера.

Вищу освіту здобував на історико-філологічному факультеті Київського університету (1884—1890). Там входив до літературно — мистецького гуртка «Плеяда» та брав участь у роботі товариства «Стара громада».

У 1890 вийшла друком його перша збірка «З поезій Володимира Самійленка» (1890). Найвідоміші його вірші — «Українська мова», де він називає рідну мову «діамантом дорогим», та «Вечірня пісня», покладену на музику Кирилом Стеценком.

Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, у Черніговській земській управі на посаді секретаря, терплячи постійні матеріальні нестатки.

Продовжує займатися літературною діяльністю, пише фейлетони, перекладає. У 1903р. працює в Миргородській земській управі.

Врешті склав іспит нотаря і відкрив нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917р. Був редактором «Земського вісника».

У 1917р. переїздить до Києва і працює в міністерстві фінансів.

У 1920р. разом з урядом Української Народної Республіки переїхав до Галичини, окупованої Польщею. Жив у нестатках , хронічно хворів, а звістка про смерть обох дочок остаточно підірвала здоров’я поета.

В 1924р. повернувся до Києва, працював в Державному видавництві України, перекладав твори зарубіжних авторів, адже знав дев’ять мов.

Помер Володимир Іванович Самійленко 12 серпня 1925 року у Боярці під Києвом, там же й поховали.