Із матеріалів науково-методичного журналу  «Трудове навчання в школі» (№ 23-24, 2019  р.). 

Пропонуємо ознайомитись із статтею вчителя трудового навчання І категорії Тучненського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області Ф. І. Гринченка «Карбування як вид обробки тонколистового металу»» [Текст] / Ф. І. Гринченко // Трудове навчання в школі. - 2019. - № 23-24. - С. 31-38.

Карбування - один із найдавніших видів обробки тонколистового металу. Його суть полягає в нанесенні неглибокого рельєфного малюнка на поверхню металу шляхом його деформації (тиснення, вибивання спеціальним інструментом). Карбівки можуть бути як плоско рельєфні, так і виконані на об’ємних поверхнях виробів.

Для виготовлення карбівок, зазвичай, використовують кольоровий тонколистовий метал (0,3-0,5 мм), найчастіше мідь, латунь, бронза, алюміній. На уроках трудового навчання в 6 класі, працюючи над темою «Обробка тонколистового металу», доречно знайомити учнів з карбівкою. Розпочинати слід із легких матеріалів та інструментів, а саме: харчова фольга, інструмент - зручна непридатна кулькова ручка (готова рукоятка, а кулька шляхом кочення не лише дефектів на поверхні фольги).

Алгоритм роботи:

                1. Обрати цікавий та посильний (відповідно до здібностей) малюнок.

                2. Підготувати матеріал (очистити, вирівняти та обрізати по розміру).

                3. Зафіксувати фольгу на підкладній дошці (гумі).

                4. Зафіксувати малюнок на поверхні фольги.

                5. Вибрати та підготувати відповідний інструмент для карбування.

                6. Нанести контури малюнка та вкарбувати дрібні елементи виробу.

                7. Зняти карбівку, обробити краї та виготовити елементи кріплення.

Проектуючи об’єкт, слід ураховувати його надійність, довговічність, легкість і простоту збирання, максимальну масу і розміри, вимоги дизайну (органічність і цілісність зовнішньої фори, пропорція, гармонічність ліній, об’ємних елементів і т. ін.).

Процес виготовлення включає такі дії: розмічення, вирізання, карбування, пиляння, збирання, лакування та полірування. Основним матеріалом для виготовлення карбівки є тонколистовий матеріал, бажано кольоровий (краще мідь). Ураховуючи недоступність цього матеріалу, можна використати звичайну жерсть завтовшки 0,5 мм, попередньо виконавши відпуск металу на слабкому полум’ї вогні.

                Сторінку підготувала: головний бібліограф О. М. ТУРКАЛО