06.03 – 89 років від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931-2003). 

Український композитор жанрів класичної та популярної музики, народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.

Народився 6 березня 1931 року в Градизьку (нині Глобинського району Полтавської області України) в музичній сім'ї: мати — Євдокія Андріївна — вважалася першою співачкою на сільських сходинах, батько — Іван Опанасович — грав на балалайці та гітарі.

У 1946 році вступив до Полтавського музичного училища, проте не був прийнятий «із-за відсутності слуху». Рік навчався в Київській музичній вечірній школі, де музику викладали брати Георгій і Платон Майбороди. Розвантажував вагони на вокзалі, підробляв у школах, грав в ресторанах.

У 1948—1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка. У 1957 році закінчив Київську консерваторію (нині Національна музична академія України імені
П. І. Чайковського) по класу композиції у М. М. Вілінського.

У 1956—1961 роках — викладач теорії музики Київського педагогічного інституту ім.
М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Найбільш відомий як автор пісень (близько 500). Автор романсів, балад, опер, оперет, ораторій і музики до кінофільмів.

Автор 9-ти поетичних збірок, в тому числі «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001) . У 1976—1994 роках — голова правління Київської організації Спілки композиторів України. З 1968 року — заступник голови правління Спілки композиторів Української РСР. Член Спілки письменників України (2000) .З 1992 року — член Комітету з Державних премій України ім. Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України. Один із засновників Українського фонду культури.

Помер 6 травня 2003 року в Києві після інсульту. Похований на Байковому кладовищі.