17.03 – 146 років від дня народження Августина Івановича Волошина (1874-1945). 

Український політичний, культурний, релігійний діяч, греко-католицький священик.

Августин Волошин з’явився на світ 18 березня 1874 року в селі Келечині в родині греко-католицького священика. Хлопець здобув початкову освіту в народній сільській школі. Але в Ужгородську гімназію зміг вступити тільки після 4 класу нормальної школи. Це сталося в 1883 році. Це в юному віці Августин вивчив угорську мову. Закінчивши в 1892 році гімназію, він за рекомендацією греко-католицького єпископа вступає на теологічний факультет Будапештського університета.

Через рік навчання він захворів і покинув університет. Повернувшись в Ужгород, Волошин закінчив навчання в богословській семінарії.

22 березня 1897 року Августина висвятили на священика та направили до преображенської Ужгородської церкви на Цегольні. Волошин активно виступає проти мадяризації українського населення і проти того, щоб перевели богослужіння на угорську мову. Він бере участь у нарадах в Будапешті, виступаючи проти заміни алфавіту кирилиці на латинський. Августин хотів стати викладачем в горожанських школах, тому додатково складав іспити щоб отримати бажану посаду.

В період 1900-1917 років вн був профессором учительської Ужгородської семінарії, а в 1917-1938 роках її директором.

В 1919 році діяч вступає на політичний шлях і перше, що він зробив – ухвалив в складі Хустської, Ужгородської і Пряшівської рад ухвалив рішення про приєднання до Чехословаччини, ініціатором створення якої він був.

В період 1920-1939 років очолював Християнсько-народну партію Підкарпатської Русі Напротязі 1919-1921 років він входив до складу Директорії.

В 1921 році починає видавати релігійну газету під назвою «Благовісник», яка захищала церкву від нападків зі сторони різних конфесій. Діяч виступав за видавництво українських підручників для народних шкіл. В 1928 році організовує «Гурток духовенства християнської народної партії». Потім вирішив передати свій будинок в 1933 році під сиротинець.

Загалом він займався і писемницькою діяльністю. За роки керівництва семінарієй, Волошин написав 63 підручники — читанки, граматики, методичні праці, букварі.

В 1937-1938 роках він керував педагогічним товариством Підкарпатської Русі, а в 1938 році – виступав ініціатором створення в Ужгороді вищого навчального закладу з 4-ма факультетами.

Августина Волошина згодом обрали секретарем по питанням соціального забезпечення і питань охорони здоров’я. Міністри Підкарпатської Русі ухвалили рішення про створення окремої цілісної державності, прем’єром якої став Волошин.

Разом з помічниками 1 листопада 1938 року він виїздить на Віденський арбітраж. Результатом арбітражу стало відібрання від Підкарпатської Русі міст Мукачево, Ужгород, Берегово і частину сіл, які були передані до Угорщини.

За сприяння прем’єра було запроваджено українську мову в якості державної та введено в загальний вжиток назву «Карпатська Україна».

13 січня 1939 року було створено партію — Українське національне об’єднання. А вже 15 березня цього ж року відкрилося перше засідання сейму. На ньому обрали першого президента Карпатської України – ним став Августин Волошин. Вже через декілька днів Карпатську Україну окупували угорські війська. Рівно через 2 місяці його арештували і відвезли в Москву, посадивши його в Лефортовську тюрму. 22 травня 1939 року почалися допити, але президента так і не встигли судити: 19 липня 1945 року він помер в Бутирській тюрмі.

15 березня 2002 року Авґустину Волошину надали посмертно звання Героя України.