4 квітня у Міністерстві освіти і науки України відбувся семінар-тренінг «Запровадження освітньо-наукових програм в аспірантурі та ліцензування». Захід був організований Міністерством освіти і науки України та Національним Еразмус+ офісом в Україні. Онлайн-трансляція заходу здійснювалася Освітнім порталом «Педагогічна преса».

У семінарі взяли участь: радник Міністра освіти і науки Михайло Вінницький, директор департаменту вищої освіти Олег Шаров, начальник управління ліцензування та акредитації Андрій Шевцов, заступник директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації Олена Воронюк, учасник Національного Еразмус+ офісу в Україні Жанна Таланова, а також представники вищих навчальних закладів та наукових установ, які відповідають за аспірантуру.

Радник Міністра Михайло Вінницький зазначив, що необхідність реформування аспірантури в українських вищих навчальних закладах обумовлена низкою факторів. Зокрема, за словами Михайла Вінницького, за даними з 2014 року ефективність підготовки у ВНЗ складає 27 %, та 12 % – у наукових установах. Такі фактори, як жорстка прив’язка до шифру спеціальності, обмеження аспіранта єдиним науковим керівником, надання переваги для публікацій у журналах з переліку Вищої атестаційної колегії, на думку радника Міністра, наразі не сприяють інтеграції молодих науковців у світову наукову спільноту. Михайло Винницький зауважив, що європейською тенденцією є структуровані програми, спрямовані на розвиток компетенцій захисника.

Заступник директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації Міністерства Олена Воронюк поінформувала, що 23 березня 2016 року на засіданні Уряду було розглянуто та затверджено порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня «Доктор філософії» та «Доктор наук». Як вона повідомила, цей порядок визначає підготовку здобувачів вищої освіти.

Олена Воронюк пояснила аспекти щодо підготовки аспірантів, ад’юнктів, докторантів, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами, започаткованої до набрання чинності нової постанови. Вона зазначила, що ті аспіранти та докторанти, які бажають отримати ступінь кандидата або доктора наук, завершать своє навчання в аспірантурі у 2019 році, здобувачі наукового ступеня – у 2020 році.

Окрім того, Олена Воронюк зазначила ключові зміни, які будуть впроваджені з новим порядком підготовки доктора філософії та доктора наук. Зокрема, підготовка доктора філософії здійснюється в аспірантурі, яка включає у себе денну, вечірню та заочну (дистанційну) форми навчання, а також поза аспірантурою – для здобувачів, які поєднують наукову та науково-педагогічну діяльність. Підготовка доктора наук здійснюється тільки за денною формою навчання або шляхом самостійної підготовки дисертаційного дослідження. Також змінюється термін навчання в аспірантурі, ад’юнктурі денної, вечірньої та заочної форми навчання – 4 роки. Для підготовки і перебування в докторантурі цей термін складає 2 роки.

Як повідомила Олена Воронюк, нова постанова також дозволить покращити матеріальний стан аспірантів. У порядку підготовки доктора філософії передбачено, що аспірант або докторант, який захистився до закінчення терміну підготовки, має право за власним бажанням та вибором отримати одноразову виплату у сумі залишку стипендії, передбаченої у бюджеті вищого навчального закладу, отримати оплачувану відпустку на строк, що залишився, або, у випадку, якщо аспірант чи докторант залишається працювати у тому ж ВНЗ, сума залишку від стипендії може бути зарахована йому як щорічна надбавка до заробітної плати.

За результатами семінару учасниками було напрацьовано низку рекомендацій щодо впровадження освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії та докторів наук на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за певною спеціальністю. Окрім того, учасники семінару відповіли на запитання від представників ВНЗ та наукових установ.