12 вересня в Міністерстві освіти і науки України відбулося чергове засідання сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН, на якому обговорили порядок розгляду та затвердження стандартів вищої освіти.

«Ключове завдання реформування вищої освіти на 2016/2017 навчальний рік – нові стандарти як врегулювання питання нового змісту вищої освіти», – підкреслив директор департаменту вищої освіти МОН України Олег Шаров.

Він зазначив, що нові стандарти вищої освіти повинні отримати відгуки громадськості та зовнішню оцінку експертів та бути розроблені до того часу, коли переважна більшість вищих навчальних закладів починає планувати свій наступний навчальний рік.

Олег Шаров також наголосив, що сьогодні одне із концептуальних завдань сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства – це розробка стандартів нової педагогічної освіти. «Вища освіта має зробити свій внесок в розвиток загальної середньої освіти та повернутися обличчям до школи», – зазначив директор департаменту вищої освіти.

Міністерство освіти і науки розробило Концепцію нової школи, реалізація якої не можлива без якісної підготовки вчителя. Для цього необхідно розробити нові стандарти з педагогічних спеціальностей. Таке відповідальне завдання, в першу чергу, покладене на Науково-методичні комісії сектору вищої освіти із загальної середньої та професійної освіти, а також з предметної освіти та спорту. Саме ці НМК працюють над розробленням проектів стандартів вищої освіти з застосуванням компетентнісного підходу.

Крім того, члени сектору вищої освіти Науково-методичної ради МОН також приділили значну увагу проекту Порядку розгляду та затвердження стандартів вищої освіти, що передбачає механізм затвердження нових стандартів. Зокрема, розглядалися питання ухвалення рішення про затвердження нових стандартів, основні принципи вибору зовнішнього рецензента та інші.

Довідково:

Науково-методична рада МОН України – це постійний консультативно-дорадчий орган, затверджений наказом Міністерства. Одне із основних завдань Науково-методичної ради – аналіз та вироблення пропозицій щодо перспективних напрямків розвитку змісту освіти. До складу ради входять голова, два його заступники, вчений секретар, а також члени Науково-методичної ради, які обираються на строк не більше, ніж три роки.