Учителеві-предметнику

тижнева оглядова інформація літератури (26 -30 вересня 2016 р.)

«З питань методики викладання навчальних предметів в школі»

Українська мова та література

Клепач Т. «Ви мене не викреслите з історії ніяк!» [Текст] : урок-дослідження за творчістю Х. О. Алчевської / Т. Клепач // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – N 25/26. – С. 56-60.

Серед цільових засад пропонованої розробки: з’ясувати тематичну спрямованість та жанровий діапазон творчості Х. Алчевської; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення та творчу уяву школярів; формувати прагнення історичної правди. Вдалому проведенню уроку може сприяти наявність і використання такого обладнання: портрет Х. Алчевської та членів її родини; тексти поезій, літературознавчі матеріали, а також аудіозапис: романс «Душа – се конвалія ніжна» (сл. Х. Алчевської, муз. Г. Алчевського).

Кривоніщенко Н. М. Лінгвістичні ігри на уроках української мови. Тема «Морфологія» [Текст] : 6-7 класи / Н. М. Кривоніщенко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – N 25/26. – С. 56-60.

Ігрові форми навчання сприяють використанню різних способів мотивації, зокрема ігри здатні розвивати у дітей інтерес до знань, вміння мислити логічно і загалом бажання примножувати свій інтелектуальний потенціал. Окрім того, вказані технології здатні помітно урізноманітнити навчальний процес та навчальні заходи загалом. У пропонованій розробці підібрані ігрові вправи, що враховують вікові особливості школярів 6-7 класів. Матеріал згруповано на декілька тематичних блоків, що відповідають окремим темам, серед яких: «Іменник», «Прикметник», «Числівник», «Займенник», «Прислівник», «Службові частини мови». Ігри та ігрові вправи подані під примітними назвами, що можуть привернути увагу, тим самим підсиливши навчальний ефект. Приклади таких назв (ігрових міні-заходів): «Мовна спотиканочка», «Єдинопочаток», «Словограй», «З бабусиної скрині», «Словничок-римовичок», «Розумне перо» та ін.  

Мацько, Любов. Лінгвокомунікативний простір мовної особистості Івана Франка  [Текст] / Л. Мацько // Дивослово. – 2016. – N 7/8. – С. 34-41. – Бібліогр.: 25 назв.

Засади і фактографічні відомості публікації можуть бути використані вчителями при підготовці дидактичних матеріалів для навчальних заходів з української літератури, зокрема при вивченні постаті Івана Франка. У статті окреслено різні аспекти мовної особистості видатного українського письменника крізь призму його наукової, літературної, перекладацької діяльності. Досліджено риторичний образ ученого-поліглота в оцінці його сучасників і дослідників другої половини ХХ-ХХІ ст.

Мельничайко, Володимир. Проблемний метод на уроках української мови [Текст]: / В. Мельничайко; М. Криськів // Українська мова та література. – 2016. – № 17–18 (849–850). – С. 57-60. – Бібліогр.: 6 назв. 

У публікації розкриваються характерні особливості проблемного навчання, обґрунтовується його необхідність у навчальному процесі як вирішальної умови зацікавлення мовним матеріалом, усвідомлення потреби у вдосконаленні мовленнєвих умінь і, як наслідок, розвитку мислення, формування кожного школяра як активної творчої одиниці. У статті також розглядається поняття «проблемна ситуація», акцентуються приклади створення проблемних ситуацій під час використання різних методів навчання. Наприклад, - згідно з дидактичним матеріалом, - проблемне запитання може бути поставлене перед учнем під час опитування, перед вивченням певного матеріалу, проблемним може бути й формування теми уроку, зрештою під час підсумкового повторення перед школярами також, - зазначають автори статті, - доцільно ставити проблеми, що пов’язані з узагальненням вивченого матеріалу.

Морозюк О. А. Ну, що б, здавалося, слова… [Текст] : урок-мандрівка: 5 клас / О. А. Морозюк // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. – N 25/26. – С. 8-11.

Тема пропонованого навчального заходу: «Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом». Урок покликаний: закріпити знання та вміння школярів, здобуті у початкових класах та минулих уроках, удосконалити навички правильної вимови та написання слів з апострофом; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки; розвивати навички самостійної роботи; виховувати повагу і підтримувати інтерес до рідної мови і рідного слова.

Хріненко, Наталія. Урок української мови в системі ноосферної освіти [Текст]: / Н. Хріненко // Українська мова та література. – 2016. – № 17–18 (849–850). – С. 44-48. – Бібліогр.: 9 назв. 

 Ноосферна освіта –  цілісна педагогічна система, що орієнтується на сукупність вищих інтелектуальних, духовних, ціннісних та фізіологічних можливостей людини. Інша назва ноосферної технології (освіти; методики) – «біоадекватна», а саме – біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку людини, звідси – розшифровка сучасної конструкції «БАТ» -  біоадекватна технологія. Цільові категорії ноосферної системи: формування психологічного здоров’я учнів (гармонія, духовність, стресосткійкість), мотивація екологічно здорового способу мислення, що базується на гармонійному та цілісному володінні образним (правопівкульним) та логічним (лівопівкульним) мисленням. У процесі ознайомлення із положеннями публікації читач (вчитель, методист, іншого статусу фахівець, та ін.) дізнається про низку важливих понять, термінів та явищ, необхідних для освоєння теоретичних аспектів та для реалізації (скажімо, у навчальному процесі) практичних рекомендацій. Зокрема це такі терміни (поняття) як «цілісне мислення», «біоадекатний урок», «навчальна релаксація», «мислеобраз», «образон» тощо. Автор матеріалів опрацювала результати наукових обстежень стану здоров’я школярів (дослідження проводились за 12-ма системами життєдіяльності), що навчаються за традиційними та ноосферними педагогічними технологіями: висновкові положення зазначеного моніторингу однозначно ілюструють переваги «біоадекатної» освіти, яка зокрема створює психолого-педагогічні умови навчання й виховання здорової, гармонійної особистості учня. Одним із важливих структурно-змістових елементів публікації виступає конспект створеного в «біоадекватному» контексті уроку української мови (5-й клас) на тему «Сполуки літер ЙО, ЬО». Ця розробка (урок вивчення нового матеріалу) дозволить побачити – як «працюють»  ідеї, засади і технологія ноосферної освіти в навчальному процесі.  

Іноземні мови

Ковальчук О. О. Позакласна робота як частина вивчення англійської мови у старших класах [Текст] / О. О. Ковальчук // Англ. мова та літ: наук.-метод. журн. – 2016. - № 27. – С. 32 – 35.

Сьогодні англійська мова набуває дедалі більшого значенняю 2016 рік оголошено роком  англійської мови в Україні. Відповідний указ підписав президент України Петро Порошенко. Президент нашої країни навів деякі факти щодо того, що Україна перебуває серед країн з одним з найнижчих рівнів знання англійської мови, що є суттєвим бар»єром для жителів нашої країни в переорієнтуванні на цінності західного світу, це у свою чергу потребує певних трансформацій у галузі вивчення іноземних мов, зокрема англійської.

У загальноосвітній школі вчителі зазвичай більше уваги приділяють навчальному процессу, в той час як позакласна робота як би відходить на другий план, Але не можна забувати, що позаурочна робота - це величезний внесок у процесс оволодіння іноземною мовою. На переконання авторки статті, позакласна робота актуальна внаші дні, і буде необхідна надалі. Вона сприяє зближенню вчителя та учнів, однокласників, поглиблює і розширює знання учнів, їхній світогляд, розвиває інтерес до подальшого вивчення мови. На підтвердження своєї думки автор наводить приклади позакласних заходи із своєї педагогічної роботи.

Кондратюк І. Г. Особливості використання ІКТ та можливостей Ірнернет [Текст] / І. Г. Кондратюк // Англ. мова та літ.: наук.-метод. журн. – 2016. - № 27. – С. 4 – 12. – Бібліогр.: 4 назви.

Значного прогресу в галузі освіти можна досягти з упровадженням відповідних інформаційних комп»ютерних технологій, що зможуть зробити проце здобуття освіти гнучкішим, індивідуалізованим. Комп»ютерні навчальні програми надають нових можливостей щодо розвитку здібностей дитини, активно вводять її у навчальний процес, підвищують зацікавленість, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, створюють позитивне емоційне ставлення учнів до діяльності, опосередкованої комп»ютером. Автор статті акцентує питання безпосереднього використання на уроках англійської мови використання ІКТ при вивченні нового лексичного матеріалу (особливо в 5-7 класах), коли можна не тільки пояснити значення того чи іншого слова, а й проілюструвати його значення. Стверджується думка, що такі елементи проектної технології доцільно використовувати майже кожного уроку, а також підтверджує це прикладами з педагогічної практики вчителя.

Sichivitsa Larissa, Petrova Lidia. Як підготувати учнів до написання тестів у форматі ЗНО [Текст]: практичні поради екзаменаторів // ENGLISH. – 2016. - № 17 (689). – С. 32 – 35.

Під час підготовки до ЗНО з англійської мови найбільш проблемним є написання відкритої частини тексту. Адже письмо – це один із найскладніших видів мовленнєвої діяльності, який вимагає більше, ніж просто хорошого знання мови. Автори статті, як екзаменатори і 5 річним досвідом, оцінку написання текстів у форматі ЗНО базують на основі розроблених і затверджених в Українському центрі оцінювання якості освіти критеріїв. У цій статті вони пояснюють, що власне входить до цих критеріїв і як їх розуміти.

Історія. Правознавство. Суспільствознавчі дисципліни

Гребенюк Людмила. Розвиток громадянських компетентностей на уроках історико-суспільствознавчого циклу Текст] / Л. Гребенюк // Історія України. – 2016. - № 16 (872). – С. 11 – 16. – Бібліогр.: 7 назв.

Одним із основних завдан, які стоять перед нинішніми педагогами, є виховання особистості, яка буде конкурентноспроможною на ринку праці після закінчення школи, відчуватиме себе як особистість серед інших особистостей, розумітиме свої права та знатиме, на що сподіватися від держави, яка їх гарантує. Усе це обумовлює перехід від знаннєвої моделі освіти до компетентнісної. У статті описується досвід формування громадянських коммпетентностей в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де учителі кафедри історико-суспільствознавчих дисциплін взяли на озброєння інноваційні акметехнології, а саме: моделювальну, проектну, проблемно-пошукову, інформаційну, модульно-тьюторську та кооперативного навчання.

Гук Олександр. Тестові завдання для тематичного оцінювання [Текст]: історія України: 8-й кл. / О. Гук // Історія України. – 2016. - № 18 (874). – С. 11-14. – Продовж. Поч.. : «Історія України». – 2016. - № 16, серп.

Слово «тест» прийшло до нас із англійської мови і в перекладі означає «випробування», «перевірка». Педагогічне тестування має три функції – діагностичну, навчальну та виховну. Тож за допомогою тестів можна виявити рівень знань, умінь та навичок школярів, мотивувати їх до активізації роботи із засвоєння матеріалу, окрім того тестування дисциплінує. У цій публікації подаються темти до теми: «Національно-визвольна війна українського народу середини ХУІІ ст.»

Ліхідченко Марія. Заснування Української козацької держави – Війська Запорозького [Текст]: історія України: 8-й кл. / М. Ліхідченко // Історія України. – 2016. - № 18 (874). – С. 19 – 25.

Традиційно одними із найулюбленіших тем із вітчизняної історії у восьмикласників є теми, пов»язані з діяльністю Запорозької Січі та національно-визвольними змаганнями середини ХУІІ ст. Нині згадані проблеми набувають особливої актуальності, що пов»язано з вивченням досвіду українського державотворення. У публікації пропонується оригінальна розробка уроку за новою програмою з використанням технологій критичного мислення.

Мартинов Андрій. Канцлер німецької єдності об»єднає Європу. Гельмут Коль [Текст] / А. Мартинов // Історія України. – 2016. - 17 (873). – Вкладка «Всесвітня історія». - № 9 (69). – С. 1 – 9. – Бібліогр.: 18 назв.

Як відбувалася розбудова Європейського Союзу? Яку роль у цьому процесі відіграв Гельмут Коль? Матеріал цієї статті стане у пригоді під час вивчення відповідних тем згідно з чинною навчальною програмою, підготовки до інтелектуальних змагань і проведення позакласних заходів.

Філіпенко Тетяна. Вивчення тем культури в шкільному курсі історії [Текст] / Т. Філіпченко // // Історія України. – 2016. - 17 (873). – Вкладка «Всесвітня історія». - № 9 (69). – С. 10 – 12.

Вивчаючи минуле, ми зосереджуємося на різних аспектах життя суспільства – політиці, економіці, соціальних відносинах і культурі. Саме культура має неабияке значення для розуміння цивілізацій, подій, процесів, адже є продуктом діяльності пересічних людей і видатних постатей, народної стихії та еліти. У статті розглядаються прийоми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів і методи вивчення тем культури.

Географія

Бутко Ольга. Курс за вибором «Основи економіки» [Текст]: метод. рек. до автор. навч. програми: 8 – 11-ті кл. / О. Бутко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2016. - № 17 (862). – С. 28 – 39.

У попередніх номерах було представлено авторську навчальну програму курсу за вибором «Основи економіки» варіативної складової навчального плану з економічного профілю суспільно-гуманітарного напряму навчання для учнів 8 – 9-х класів. У цій публікації автор продовжує ознайомлювати з цією програмою для учнів 10-11-х класів. У програмі відображено наскрізні для шкільної економіки змістові лінії, зазначені в Державному стандарті.

Бутко Ольга. Курс за вибором «Основи економіки» [Текст]: метод. рек. до автор. навч. програми: 8 – 11-ті кл. / О. Бутко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2016. - № 18 (863). – С. 15 – 34.

У цій публікації автор представляє додаток до навчальної програми курсу, що містить авторські навчально-методичні розробки до чотирьох тем, зорієнтованих на учнів 8-11-х класів економічного профілю та перелік електронних навчальних засобів у вигляді віртуальних зошитів.

Географія. 10 клас. Оновлена програма [Текст]: рівень стандарту, академіч. рівень // Географія: наук.-метод.журн. – 2016. - № 17 – 18. – С. 26 – 32.

Враховуючи зміни часу, до навчальної програми географії для 10 класу були внесені зміни, пов»язані з оновленням та удосконаленням її змісту, що затверджені наказом МОН України від 14 липня 2015 р. №826. Структура і зміст програми з географії базується на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних зв»язків, гуманізації, гуманітаризації, диференціації навчального матеріалу залежно від вікових можливостей учнів, практичної спрямованості. Курс «Соціально-економічна географія світу» (10 клас) завершує базову географічну освіту школярів.

Дрозд К. С. Україна на карті світу. 8 клас. Географічне положення. Геополітика. державна територія України. Державні кордони. Розміри території, крайні точки, географічні центри України та Європи [Текст]: практик. робота / К. С. Дрозд // // Географія: наук.-метод.журн. – 2016. - № 17 – 18. – С. 41 – 46.

Матеріали, описаного в цій публікації уроку, сформують знання учнів про фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне положення, дають характеристику місця України на політичній карті Європи і світу пояснюють геополітичне положення України, його позитивні та негативні ознаки, розвинуть практичні навички роботи з картами, вміння порівнювати фізико-, економіко- та політико-географічне положення, вивизначити протяжність території України у градусах та кілометрах.

Трудове навчання

Блажко Г. Проектні технології як засіб формування культури праці [Текст] / Г. Блажко // Труд. навчання. – 2016. - № 8 та № 9.

Метод проектів – це система навчання, коли учні отримують знання в процесі планування та виконання завдань, що поступово ускладнюються. Цей метод відкриває перед кожним учнем можливість проявити себе, виявити свої здібності, окреслити майбутню професійну діяльність тощо. Це дає змогу включити в навчальний процес активність, інтерес та самореалізацію учня.

Виноградова А. С. Виготовлення емблеми навчального закладу [Текст] : майстер-клас / А. С. Виноградова // Труд. навчання в школі. – 2016. - № 18. – С. 39-40.

Матеріалами та інструментами для майстер-класу служать картон, ножиці, маса для ліплення різного кольору, стеки для ліплення, клей, голка, тасьма чи мереживо, стрічки, шпилька чи інша застібка. У статті наведена інструкційна карта «Виготовлення різьби», де вказано послідовність операцій, інструменти та матеріали для даної операції та її зображення. 

Козубай Л. Використання елементів медіаосвіти у процесі викладання трудового навчання [Текст] / Л. Козубай // Труд. навчання. – 2016. - № 9. – С. 4-8.

Медіаграмотність – це рівень медіакультури, що стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе та спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію. на уроках трудового навчання. Використання візуальних рядів під час вивчення варіативних модулів дає змогу урізноманітнити ілюстративний матеріал, зробити викладання яскравим та переконливим. Крім того, поєднання усного лекЦійного матеріалу з демонструванням слайд-фільиу дає змогу концентрувати візуальну уяву учнів на особливих моментах.

Пекур А. К. Технологія нарізання різьби [Текст] : 8 клас / А. К. Пекур // Труд. навчання в школі. – 2016. - № 18. – С. 31-38.

У ході поданого уроку учні знайомляться з поняттям про метричну різьбу та прийомами її нарізання вручну різонарізним інструментом, розвивають технічне мислення, уміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, виховувати дбайливе ставлення до інструментів. Учні також вивчають позначення різьби на кресленнях, за допомогою довідкових таблиць визначають діаметр стрижки для зовнішньої різьби й діаметр свердла для внутрішньої різьби, навчаються нарізати зовнішню та внутрішню різьбу.

Предмети художньо-естетичного циклу

Івахно Ірина. Народна картина «Козак Мамай» у контексті розвитку української [Текст]: урок худож. культури в 10-му кл. / І. Івахно // Шкільний світ. – 2016. - № 14 (742). – Вкладка «Образотворче мистецтво». - № 7 (97). – С. 1-12. – Бібліогр.: 53 назви.

Описується методична розробка інтегрованого уроку засвоєння нових знань із використанням мультмедійних технологій, який проводиться у формі уроку-конференції. Автор ставить мету – розглянути разом з учнями народну картину «Козак Мамай» (історія походження, сюжет, дослідження, основні види композиції, символіка); обговорити значення картини в розвитку сучасної української культури; формувати в учнів культуру мовлення, зокрема під час виступу, вміння слухати опонента, брати участь у науковій дискусії. До описового матеріалу додається схема проведення інтегрованого уроку.

Ігошина Н. В. Інтерактивна лекція як засіб самопізнання та самореалізація особистості [Текст] / Н. В. Єгошина // Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура. – 2016. - № 9. – С. 16 – 18.

Упровадження інтегрованого курсу «Художня культура» є важливим чинником формування духовного світу сучасного школяра, вихованні його моральних і естетичних почуттів та відкритті перспектив на шляху пізнання й опанування світу за законами краси. Специфіка мети й змісту цього предмета потребує вдосконалення традиційних і розробки інноваційних форм організації діяльності учнів і вчителя на заняттях. Однією із ефективних педагогічних умов, що забезпечить формування у старшокласників світоглядних орієнтацій і компетентностей у сфері художньої культури, є впровадження інноваційних педагогічних технологій, зокрема інтерактивного – діалогічного навчання. У статті описується інтерактивна лекція як засіб діалогічного навчання, розглядається зміст і структура проблемної лекції, а також подається приклад інтерактивної лекції з художньої культури для учнів 9-го класу за темою: «Художня культура: народна, професійна, елітарна, масова. Взаємодія культур»

Лемешева Наталія. Гармонія та досконалість мистецтва Еллади [Текст] :урок у 8-му кл.: за новою програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та ін.) / Н. Лемешева // Шкільний світ. – 2016. - № 16 (744). – Вкладка «Образотворче мистецтво». - № 8 (98). – С. 6 – 12.

Публікація пропонує розробку уроку (за типом – комбінований, за жанром – урок-дослідження, за видом – інтегрований) образотворчого мистецтва у 8-му класі за новою програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та ін.). Урок має на меті формування компетентностей: ключових (загальнокультурної, інформаційної); міжпредметної естетичної компетентності: оцінювати предмети та явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтв; предметних мистецьких компетентностей: поглибити знання учнів про мистецтво Стародавньої Греції; виховувати сприйняття прекрасного, прагнення до особистої творчості.

Лемешева Наталія. Велич і могутність Стародавнього Риму [Текст]: урок у 8-му кл. за новою програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та ін) / Н. Лемешева // Шкільний світ. – 2016. - № 18 (746). – Вкладка «Образотворче мистецтво». - № 9 (99). – С. 7 – 12.

У статті описується розробка інтегрованого уроку-панорами, на якому ставиться завдання: продемонструвати значення мистецтва античного Риму в мистецтві різних епох; учити аналізувати явища явища культури; узагальнити знання учнів про особливості  античного мистецтва.

Половець Д. С. Авторська концепція в дизайні. Промисловий дизайн… [Текст]: («Образотворче мистецтво», 7-й кл.) / Д. С. Половець // Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура. – 2016. - № 9. – С. 42 – 44. - Бібліогр.: 4 назви.

Матеріали описаного уроку у цій публікації мають на меті такі предметні компетентності: поглибити знання учнів про промисловий дизайн; сформувати уявлення учнів про технологію створення дизайн-проекту, про етапи дизайн-проектування; розвивати допитливість; заохочувати учнів до художньо-конструктивної творчості; прищеплювати прагнення до особистої творчості. Ставиться практичне завдання: проектування та моделювання  побутового виробу (посуду, годинника). За типом уроку – це комбінований урок, на якому використовуються такі міжпредметні зв»язки: література, музичне мистецтво, екологія.

Підготували бібліографи: Ковпак В. О., Северин О. П., Туркало О.