Із матеріалів газети для вчителів та методистів «Зарубіжна література», № 9 (769) / 2016.
Огляд публікації А. Грабовського «Нестандартні уроки літератури в старших класах».
Статтю Анатолія Грабовського, професора, завідувача кафедри російської мови, зарубіжної літератури та методики навчання Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького присвячено огляду і характеристиці нестандартних уроків літератури в старших класах, увагу також акцентовано на семінарських заняттях, підготовці учнів до самоосвіти, формуванні у школярів навичок самостійної роботи, можливостях професійного зростання педагога.
Враховуючи необхідність підвищення ефективності навчання у сучасних умовах, автор наголошує на різних аспектах взаємодії педагога з учнем, вдосконалення «звортнього зв’язку» (викладач – аудиторія; вчитель – учень), поглиблення і розширення навчально-методичного інструментарію педагогічного корпусу.
Зокрема вчителям рекомендовано:
А) враховувати інтереси і потреби своїх учнів, наприклад дізнаватися уподобання школярів у вивченні предмета;
Б) спробувати (за потреби) змінити стиль викладання (скажімо звертатися до учнів пропозиціями, заохоченнями тощо);
В) поділитись зі школярами своїми міркуваннями;
Г) аналізувати свої дії, намагатись систематизувати нове у власному педагогічному досвіді.
У статті достатньо фахово охарактеризовано різні форми нестандартного шкільного навчання, виділено, - згідно із відповідною типологією, - основні його елементи.
НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ЛІТЕРАТУРИ
1. Інтегрований урок
/ реалізують двоє вчителів; як правило із літературою можуть поєднуватись такі предмети як історія, художня культура, українська мова, іноземна мова; часто йдуть у комплексі також зарубіжна література і українська література /
2. Дослідницький урок.
/ такі уроки стимулюють пізнавальну активність і самостійність, розвивають спеціальні вміння, маючи за мету одержання навчальної інформації з першоджерел /
3. Урок – семінар.
/ шкільний семінар – це форма колективної самостійної роботи школярів на уроці, що сприяє поглибленню знань про вивчений матеріал /
4. Рольова гра.
/ пошук вирішення проблеми (проблемної ситуації) залишається за учнями, позаяк кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну складову якого треба доопрацювати школярам /
5. Театралізована (театральна) вистава.
/ спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання, позаяк спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів; сценарій чіткіший, - на відміну від рольової гри/
6. Урок-аукціон.
/ знання учнів є «товаром» на такому уроці; ведучим заходу бажано бути вчителеві; підготовка до уроку здійснююється за 2 тижні; реквізитами заходу є гонг, дерев’яний молоток, секундомір /
7. Урок – прес-конференція.
/ розвиває активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, конкретно відповідати на поставлені запитання та ін. /
8. Урок-бесіда за круглим столом.
/ спільно обирається група людей (ведучі, учні), які могли б відповідати на поставлені запитання з теми уроку; підготовка проводиться заздалегідь; обговорення відбувається коректно /
9. Урок-вікторина.
/ охоплює три основні етапи: а) кожна з команд розв’язує 3-4 завдання у визначений термін; б) конкурс капітанів; в) змагання команд – по 5 завдань від команд-суперниць /
10. Урок – брейн-ринг.
/ за основу прийнято відому телевізійну гру (брейн-ринг), де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем – правильна відповідь; необхідно швидко зреагувати, адже час ухвалення рішення обмежений; участь беруть кілька команд; переможець – команда, що найдовше утримається за «столом лідера»/
11. Урок-диспут (дискусія, розгляд)
/ обговорення спільного питання, проблеми задля слушного вирішення; ТРИ КОМПОНЕНТИ ДИСКУСІЇ: пізнавальний, операційно-комунікативний, емоційно-оцінний; дискусія активізує пізнавальну діяльність учнів, здатна сформувати правильний погляд на етапі вирішення будь-якої проблеми /
Матеріал публікації може сприяти роботі вчителя як зарубіжної, так і української літератури, а також роботі фахівців-предметників з інших навчальних шкільних дисциплін.
Немає коментарів