24.10 – 384 років від дня народження Антоні ван Левенгука (1632–1732).

Голландський натураліст, засновник мікроскопії.

Антоні ван Левенгук народився 24 жовтня 1632 року в Делфті, в сім'ї майстра-кошикаря Філіпса Тонісзона. Антоні узяв собі прізвище Левенгук по назві сусідніх з його будинком Левових воріт (нід. Leeuwenpoort). Поєднання «гук» в його псевдонімі означає «куточок».

Батько помер, коли Антоні було шість років. Мати Маргарет ван ден Берч направила хлопчика вчитися в гімназію в передмістя Лейдена. Дядько майбутнього натураліста навчив його основам математики і фізики. У 1648 році Антоні відправився в Амстердам вчитися на бухгалтера, але замість навчання влаштувався на роботу в галантерейну крамницю. Там він вперше побачив найпростіший мікроскоп – який збільшував скло, яке встановлювалося на невеликому штативі і використовувалося текстильниками. Незабаром він придбав собі такий самий.

У 1654 році він повернувся в рідний Делфт, де і прожив до самої смерті. Купивши лавку, він зайнявся торгівлею. По ряду свідоцтв, Левенгук дружив з художником Вермеєра, а після його кончини став його духівником.

Незабаром після публікації Левенгук прочитав працю англійського натураліста Роберта Гука «Мікрографія», опубліковану в 1665 році. Прочитання цієї книги викликало у нього інтерес до вивчення навколишнього середовища з допомогою лінз. Разом з Марчелло Мальпігі Левенгук ввів вживання мікроскопів для зоологічних досліджень.

Освоївши ремесло шліфувальника, Левенгук став вельми майстерним і успішним виробником лінз. Всього за своє життя він виготовив близько 250 лінз, домігшись 300-кратного збільшення. Встановлюючи свої лінзи в металеві оправи, він спорудив мікроскоп і з його допомогою проводив найбільш передові на ті часи дослідження. Лінзи, які він виготовляв, були незручні і малі, для роботи з ними потрібен був певний навик, проте з їх допомогою було зроблено ряд найважливіших відкриттів.

Довгий час вважалося, що Левенгук шліфуючи свої лінзи, що, враховуючи їх крихітні розміри, було надзвичайно трудомістким заняттям, що вимагало величезної точності. Нікому після Левенгука так і не вдавалося виготовити аналогічні по пристрою прилади такої ж якості зображення.

Однак, наприкінці 1970-х років співробітниками кафедри загальної біології та основ генетики Новосибірського державного медичного інституту А. Мосоловим і А. Бєлкіним був випробуваний метод виготовлення лінз не шліфуванням, а оплавленням тонкої скляної нитки. Такий метод дозволив виготовляти лінзи, цілком відповідаючи усім необхідним критеріям і навіть повністю відтворити мікроскоп системи Левенгука, хоча експертиза його оригінальних мікроскопів XVII століття з метою підтвердити або спростувати цю гіпотезу так і не була проведена. Лінзи виготовлялися методом оплавлення кінця скляної нитки до скляної кульки, з наступним шліфуванням і поліруванням однієї з його сторін (плоско-опукла лінза). Таким чином є дві версії виготовлення лінз Левенгуком – з використанням методу термічного шліфування (скляну кульку) або після термічної обробки вироблялося додаткове шліфування та полірування однієї з його сторін звичайним способом (плоско-опукла лінза).