Учителеві-предметнику

тижнева оглядова інформація літератури (28 лист. – 4 грудня 2016 р.)

«З питань методики викладання навчальних предметів в школі»

Українська мова та література

Голомб - Масловська, Марія. Повні й короткі форми прикметників [Текст] : [6-й клас] / М. Голомб-Масловська // Українська мова та література. – 2016. -  № 21-22 (853-854). – С. 18–23. – Бібліогр.: 8 назв.

У публікації ґрунтовно розглянуто акцентовану у назві тему, що входить до програми 6-го класу з української мови. Мета уроку: ознайомити з повними й короткими формами прикметників та особливостями їх уживання; розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, мовне чуття, мовленнєві навички, вміння розрізняти повні й короткі форми прикметників, виховувати бажання вивчати рідну мову, знати її, бути грамотним тощо. За типом актуалізований навчальний захід – урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Сікора Н. В. Критичне мислення в навчальному процесі [Текст] : / Н. В. Сікора // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. -  № 30. – С. 2–4.

У публікації розгортається проблемно - змістова панорама навколо такої важливої категорії як «критичне мислення», надаючи можливість педагогам, вчителям-словесникам, методистам сприйняти необхідний мінімум про визначення, цілі, завдання, характеристики зазначеної категорії, а також застосувати на практиці рекомендації щодо впровадження технології «Критичного мислення» у навчальний процес з урахуванням етапів навчального заходу (уроку).

Хохрін, Любов. Ірина Жиленко «Жар-птиця», «Підкова» [Текст] : [6-й клас] / Л. Хохрін // Українська мова та література. – 2016. -  № 21-22 (853-854). – С. 15–17.

Цільовими засадами презентованої розробки є: ознайомити школярів із біографією письменниці, змістом програмових поезій; розвивати навички вдумливого читання поезій,  творче мислення та уяву; вдосконалювати вміння знаходити приклади художніх засобів у поезіях; виховувати вміння бачити й цінувати красу навколо. За типом пропонований захід (у 6-му класі) – урок засвоєння нових знань.

Цьомкало Н. М. П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» [Текст] : 11 клас / Н. М. Цьомкало // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2016. -  № 30. – С. 23–26.

Реалізація поданої розробки у навчальному процесі покликана продовжити ознайомлення школярів з творчістю М. Куліша, формувати вміння та навички аналізувати драматичний твір; виховувати любов до Батьківщини, до рідного слова та рідної літератури. За типом вказаний навчальний захід (11-й клас) є інтегрованим уроком засвоєння знань (українська література; історія). Методологічний інструментарій уроку: бесіда, метод «гаряче крісло», метод проектування з елементами бесіди.

Біологія

Карпенко Олена. Насіння, його будова і значення [Текст] / О. Карпенко // Біологія. – 2016. - № 22 (802). – С. 5 – 7. – Бібліогр.: 4 назви.

Пропонована розробка уроку біології  (6-й клас) ознайомить учнів із поняттям «насіння» та з особливостями будови насіння однодольних і дводольних рослин, сформує в учнів знання про будову насіння. Матеріали уроку мають на меті розвивати вміння порівнювати будову насіння, характеризувати процес утворення насіння та розвиток із зародка, розширити знання про використання насіння людиною.

Опаренко Галина. Генеративні органи рослин [Текст]: цикл уроків / Г. Опаренко // Біологія. – 2016. - № 21 (801). – С. 13 – 30.

Пропонується цикл уроків із теми «Генеративні органи рослин», який розробила творча група вчителів біології Вінниччини: «Квітка – орган статевого розмноження», «Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення» (учитель – Оксана Новаківська), «Запилення. Основні типи запилення» (учитель Надія Продан), «Запліднення у покритонасінних рослин» (учитель – Людмила Янушевич).

Цимбалюк Алла. Поняття про класифікацію рослин [Текст] / А. Цимбалюк // Біологія. – 2016. - № 22 (802). – С. 8 – 12.

Описується конспект уроку засвоєння нових знань біології у 6 класі. Його матеріали подають сучасну класифікацію рослинних організмів, основні одиниці систематики, розповідають про вид як основну найнижчу одиницю класифікації і принципи складання системи рослин, значення класифікації рослин для розвитку науки, походження рослин, будову та процеси життєдіяльності різних представників рослинного світу для гармонійного існування природи і суспільства.

Шеремет Тетяна. Акме-технології у вивченні природничих дисциплін [Текст]: єдність традицій та інновацій / Т. Шеремет // Біологія. – 2016. - № 21 (801). – С. 8 – 12.- Бібліогр.: 5 назв.

У статті розглядаються складові компоненти акмеологічного підходу у вивченні природничих дисциплін, основні завдання акме-технологій, порівняльний аналіз навчального процесу із застосуванням традиційних і акмеологічних технологій, а також описуються особливості застосування акме-технологій учителями кафедри природничих дисциплін Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Шуліка Катерина. Паразитизм [Текст] / К. Шуліка // Біологія. – 2016. - № 22 (802). – С. 29 – 32. – Бібліогр. в кінці ст.

Пропонована публікація присвячена вивченню біології у 7-му класі. В ній описується конспект уроку, який має таку навчальну мету: розглянути й засвоїти середовище життя, визначальні ознаки будови, біологічні особливості, значення в житті людини і в природі представників паразитичних плоских, круглих і кільчастих червів, узагальнити відомості з їх різноманітності, систематизувати відомості про їх пристосування до паразитичного способу життя. За типом уроку – це комбінований урок. У процесі проведення уроку учитель крім традиційної розповіді, використовує й сучасні методичні прийоми, такі як: «Закодоване слово», «Світлофор», «Відкритий мікрофон», «Поміркуй»; метод – «Мозковий штурм».

Фізика. Позакласна робота

Ірха О. М. Використання джерел народної мудрості на заняттях із фізики [Текст] / О. М. Ірха // Фізика в шк. України. Позакласна робота. – 2016. - № 11. – С. 9-12.

Неоціненним багатством народної мудрості є прислів’я  та приказки – короткі влучні вислови, що в художній формі типізують різні явища. У них не лише констатують якісь факти та закони природи, а й розкривають їхні наслідки й залежність від інших функціональних, фізичних величин. Уведення цього жанру в позакласну роботу вносить не лише веселий дух змагання, дотепності, кмітливості, а й сприяє розширенню світогляду студентів. Кожен викладач фізики зможе, враховуючи цільове призначення традиційних і нетрадиційних ігрових свят та виховних заходів. знайти місце цьому жанру.

Лях О. В. Турнір ерудитів [Текст] / О. В. Лях // Фізика в шк. України. Позакласна робота. – 2016. - № 11. – С. 16-22.

У конкурсі може брати участь будь-яка кількість команд. Гра-змагання складається із 7 конкурсних завдань. Під час складання запитань використовували електронні ресурси мережі Інтернет. Під час проведення заходу розвивається  інтерес учнів до фізики, формуються потреби до поглиблення й розширення знань із предмета; виявлення учнів, що цікавляться наукою та її практичним застосуванням; активізація діяльності факультативів та позакласної роботи з фізики. Конкурс проводиться із використанням ІКТ, що дозволяє зробити його цікавим не тільки для учасників, але й для глядачів.

Харківський О. Історія розвитку джерел світла [Текст] / О. Харківський // Фізика в шк. України. Позакласна робота. – 2016. - № 11. – С. 29-33.

Під час розгляду історії джерел світла учні спостерігають приклади реалізації різних законів розвитку технічних систем. Першим джерелом тепла, а заразом і світла слало вогнище, де як паливо, використовували деревину або вугілля. Наступним етапом стало винайдення воскової свічки. Згодом з’явилися  парафінові свічки й гасові лампи. Наступним кроком була зміна джерел енергії на газ. Наприкінці ХУІІІ ст. появилися перші водневі лампи з електричним запаленням. Паралельно з розвитком хімічних джерел світла розвивалися електричні. Історію ламп розжарювання пов’язують з іменем Томаса Едісона. Проте першим, хто розробив лампочку, був німецький винахідник Генріх Гебель. Починаючи з 1980 рр. у всьому світі досліджують можливості застосування світлодіодів (OLED). Вони складаються з органічних хімічних речовин, які за подання на них напруги починають світитися жовтим, зеленим, червоним або синім кольором.

Мистецтво в школі: образотворче мистецтво

Гайдамака Олена. Мистецтво: від античності до реалізму [Текст]: метод. рек. щодо викладання інтегров. курсу «Мистецтво» за новою програмою / О. Гайдамака // Шкільний світ. – 2016. - № 22 (750). – Вкладка «Образотворче мистецтво». – № 11 (101). – С. 1 – 5. – Бібліогр.: 4 назви.

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не лише на естетичне виховання учнів. Завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу крізь образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей. У статті робиться спроба визначити найважливіші позиції викладання мистецтва у 8-му класі, на яких має базуватися методичний арсенал учителя. Зокрема подаються такі рекомендації щодо оптимізації навчально-виховного процесу цього курсу: структурування змісту навчального матеріалу в межах теми розділу (семестру); мистецький навчальний матеріал; інформаційний матеріал уроку, арсенал методичного інструментарію вчителя, оцінювання учнів.

Кондратюк Наталія. Різдвяне надвечір’я [Текст]: урок образотворчого мистецтва у 5-му кл. / Н. Кондратюк // Шкільний світ. – 2016. - № 22 (750). – Вкладка «Образотворче мистецтво». – № 11 (101). – С. 10 – 12. – Бібліогр. в кінці ст.

Описаний у цій публікації урок має таку мету - підсумувати знання учнів про композицію в живописі, художні форми  виявлення характеру, виразні засоби художніх технік; розвивати уміння учнів щодо особливостей передачі гармонії природного середовища та відтворення святкового настрою мовою живопису; виховувати у дітей бачення краси природи в навколишньому середовищі, картинах художників, творах композиторів, навчити вмінню нею милуватися. Техніка виконання: живопис. Методи навчання: інформаційно-рецептивний, репродуктивний. Форма організації уроку: індивідуальна творча діяльність учнів.

Підготували бібліографи: Ковпак В. О., Северин О. П., Туркало О. М.