Із матеріалів журнал: Практичний психолог: дитячий садок. – 2016. - № 11. – С.48 – 52.

Огляд публікації: «Психічні функції дітей дошкільного віку: пам'ять» (автор: Марина Романюк).

У дошкільному віці здатність дитини до запам’ятовування і відтворення інформації розвивається дуже інтенсивно. Аби дошкільники ліпше запам’ятовували певний матеріал, дорослі мають правильно опрацьовувати його з ними та створювати необхідні умови. А для цього необхідно досконало знати особливості розвитку дитячої пам’яті.

В оглядовій статті розглядаються особливості розвитку пам’яті. Аби зрозуміти своєрідність розвитку пам’яті, слід вирізняти її види, а також особливості становлення й довільності та формування точності. Авторка виокремлює такі видів пам’яті за різними ознаками, зокрема:

• за предметом запам’ятовування – епізодична – інформація з епізодичних роликів чи оголошень; - семантична – певні поняття, правила, інструкції;
• за характером психічної активності – образна; моторна; емоційна;
• за вольовими зусиллями – мимовільна; довільна;
• за тривалістю збереження інформації – сенсорна – ультракоротка (здатність запам’ятовувати від 12-ти до 16-ти елементів); оперативна – потрібна лише на час виконання певної дії; тривала – необмежено довго зберігає інформацію;
• за розумінням матеріалу, що запам’ятовується – механічна – без розуміння сенсу; логічна – смислова.

Чинники, що впливають на якість запам’ятовування:

• значення предмета запам’ятовування для дитини;
• відповідність  його до віку дитини
• логічність змісту
• емоційна забарвленість інформації
• ставлення дитини до дорослої особи, що ознайомлює її з матеріалом
• наявність чи відсутність стресу, який помітно знижує здатність до запам’ятовування та концентрації на матеріалі.

Однією із особливостей пам’яті, як зазначає авторка, є її точність. З огляду на це вирізняють ейдетичну й фотографічну пам’ять.

Фотографічна пам’ять – це здатність з одного погляду охопити багато деталей складної картини (ситуації з великою кількістю інформації) і пізніше відтворити їх з високою точністю.

Ейдетична пам’ять забезпечує стовідсоткову, абсолютну точність запам’ятовування та відтворення інформації. Така пам’ять трапляється доволі рідко, лише як вроджена особливість.

Під час шкільного та дошкільного навчання дітей, на думку авторки, найчастіше використовують такі мнемотехніки, як:

ланцюжки асоціацій – пов’язування попереднього предмета з наступним химерним способом;

кодування інформації – уявлення добре знайомого приміщення з розміщеними там предметами, які й потрібно запам’ятати;

римівки – нагадування римованих пар для запам’ятовування понять, складних чи іноземних слів:

метод візуальних закладок – фотографування уявлень.

У статті звертається увага на помилки дорослих під час розвитку пам’яті дітей. Одна із помилок, якої припускаються батьки, - тренування пам’яті дитини в режимі «Слухай-запам’ятай-повтори» Така «методика» запам’ятовування інформації, на думку авторки, призводить до пасивності дитини під час пізнання навколишнього світу. Неактивна позиція , незацікавленість у пізнанні і запам’ятовуванні нового – дуже небажані явища у дошкільному та молодшому шкільному віці, коли організм дитини та психіка дитини максимально чутливі до новизни й коли формуються перші звички й навички самостійного пізнання світу.

Отже, за викладеним матеріалом статті зробимо такий висновок: пам’ять у дітей дошкільного віку не може бути поганою чи хорошою. Її ефективність залежить  як від індивідуальних особливостей, так і від розвивальних впливів дорослих Саме дошкільний період є найсприятливішим для того, аби грамотно розвивати пам’ять дитини. Тож завдання дорослих – зважаючи на індивідуальні особливості дитини, її вік, рівень розвитку, інтереси, добирати завдання і мнемотехніки, що якнайліпше сприятимуть тренуванню пам’яті й підвищенню мотивації до запам’ятовування нової корисної інформації.

Сторінку підготувала Оксана Северин.