Із матеріалів науково-методичного журналу «Вивчаємо українську мову та літературу, № 30/2016.

Огляд публікації «Критичне мислення в навчальному процесі» (автор – Н. В. Сікора).

Публікація, автором якої є учитель української мови та літератури Н. В. Сікора  (КЗ «Чернігівський навчально - реабілітаційний центр»), розгортає проблемно - змістову панораму навколо такої важливої категорії (зокрема і в навчально-освітній царині) як «критичне мислення», надаючи можливість педагогам, вчителям-словесникам, методистам сприйняти необхідний мінімум про визначення, цілі, завдання, характеристики зазначеної категорії, а також застосувати на практиці рекомендації щодо впровадження технології «Критичного мислення» у навчальний процес з урахуванням етапів навчального заходу (уроку).

 Згідно з пропонованою у статті версією визначення – «Критичне мислення» - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію. Окремо у матеріалах подаються визначення «критичного мислення» (далі - КМ) з погляду філософів, теоретиків літератури, розглядаються аспекти становлення  і розвитку КМ як технології. 

Цілі та завдання  к р и т и ч н о г о  м и с л е н н я:

• а) формування пізнавального інтересу у школярів та розуміння мети вивчення поданої теми або проблеми;
• б) розвиток внутрішньої мотивації до цілеспрямованого навчання;
• в) підтримання пізнавальної активності учнів;
• г) розвиток критичного способу мислення;
• д) спонукання школярів до порівняння отриманої інформації з власним досвідом та на її основі формування аналітичного судження.

Окремо у публікації розкриваються 5 (п’ять) базових характеристик критичного мислення із відповідним обґрунтуванням та поясненням. Подамо назви цих характеристик:

Самостійність;
Постановка проблеми;
Прийняття рішення;
Чітка аргументованість;
Соціальність.  

Фахівець-предметник у зазначеній статті наголошує на фактичній відповідності етапам будь-якого уроку основних етапів застосування технології «Критичного мислення», зокрема це:   виклик (актуалізація),  усвідомлення  та  рефлексія.

На етапі виклику (актуалізації) доцільними є літературний диктант, вікторини, прийоми «мозковий штурм», «незакінчене речення», робота в групах і парах, а також взаємоопитування.

У межах фази реалізації смислу (побудови знань) корисними будуть почергові запитання, а також методи «Кероване вивчення» й «Подвійний щоденник».

У період рефлексії (консолідації), тобто на завершальному етапі автором матеріалів рекомендовано опитування в парі, сенкан, «незакінчене речення та ін.

Варто додати, що впровадження принципів, методів та прийомів критичного мислення на уроках української мови та літератури є важливою ознакою і складовою сучасного уроку, зокрема здатне значно покращити засвоєння знань школярами, їхні аналітичні навички, комунікацію та розуміння під час навчального заходу, вдосконалити навчальний процес загалом.