Голова учнівського комітету Перегноївської ЗОШ І-ІІ ступенів Іванна Максимів проінформувала учнів школи про історичні події, які відбулися на Майдані Незалежності в Києві у лютому 2014 року. Ми добре знаємо, що в минулому на долю нашої країни випало багато випробувань. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і вся в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна, до Майдану 2013року.

Здавалось все скінчилося, давно минуло. Та не так здавалось, як вже сталось. На початку революційних подій, нікому і в голову не могло прийти, чим усе це обернеться… Слова «Слава Україні! Героям Слава!», що видавалися простим вітанням, набувають нового й особливого значення. Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна. Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі. На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

Марія Войчишин прочитала вірш « Мамо, не плач». А потім усіх об'єднала спільна молитва, за всіх убитих на майдані. Переглянувши  презентацію «Герої  не вмирають!» наші діти вкотре переконалися, що потрібно  вчитися, щоб вміти захистити себе,поважати, любити.

Трагічні дні. В скорботі Україна,
І нашу біль відчула вся земля,
А десь далеко, у висотах синіх,
Небесна Сотня з Богом розмовляє.
І Бог їх душі лагідно приймає,
Для праведних не буде забуття,
Ми знаємо, Герої не вмирають,
Дарує небо вічне їм життя.
Здригнувся кат, покинув Межигір’я,
Де не ступне, горить під ним земля,
А в небі сяє вже нове сузір’я.
І Україну всю благословляє.