Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
М.Рильський
Міжнародний день рідної мови — день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності», проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.
Не зайвим буде усім нам згадати рядки з мовних обов’язків громадян нашого суспільства, в яких зазначено: «Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання – відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це – наш історичний обов’язок». Враховуючи це, вчитель української мови і літератури Леськів Любов Євгенівна підготувала і провела у Жирівській ЗОШ I-II ступенів літературну годину «Я мовою своєю буду говорити, я щастя, миру хочу. І на тім стою».
Розпочалося свято «Гімном про мову». Учні 5 і 6 класів з великим натхненням і вірою в серці прочитали поезії. Ведучі розповіли історію виникнення свята, і коли його почали відзначати в Україні. Вони також наголосили на тому, що це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частинкою свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови. Продовжили свято читці гуморесок П.Глазового. Найбільшою окрасою були пісні про мову: «Мова єднання» у виконанні 5 класу, «Ми з дитинства чуєм нашу мову» − 6 класу, «Українська мова» − 9 класу.
Завершила літературну годину Любов Євгенівна, яка закликала учнів зберігати і шанувати свою мову, заради прийдешніх поколінь, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України.
Вчитель Жирівської ЗОШ І-ІІ ступенів Стецина Надія Іванівна
Немає коментарів