"Мова кожного народу неповторна і — своя".

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсяк час, -

Бож єдина - так, як мати,

Мова в кожного із нас.

Л. Забашта

"Рідна мова - Божа благодать" - під таким епіграфом 21 лютого у НРЦ Святого Миколая вчитель української мови та літератури Паславська Н.М., у 10 класі провела урок до Дня рідної мови. Для кожного народу мова – найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії. . Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні. За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.