Учителеві-предметнику

тижнева оглядова інформація літератури (20-28 лютого 2017 р.)

«З питань методики викладання навчальних предметів в школі»

Світова література

Кривошея В. М. Патріотичні та громадянські мотиви у творчості зарубіжних поетів [Текст] / В. М. Кривошея // Зарубіжна література в школі - 2017. - № 1-2. - С. 7-15. – Бібліогр.: 22 назви.

Автор статті привертає увагу до актуальної проблематики, що являє свою значущість особливо нині - на сучасному етапі розвитку національної освіти. Публікацію органічно об’єднують чотири взаємопов’язані тематико-змістові блоки. В умовному першому підрозділі розглядаються засади, що детермінують місце зарубіжної літератури як предмета в системі літературної освіти, у другому – аналізуються особливості формування громадянської компетентності та патріотизму під час вивчення світової літератури (там же подаються визначення понять «патріотизм», «громадянська компетентність» тощо). В двох інших змістових блоках публікації досліджуються мотиви (на основі теоретичного обгрунтування мотиву у сучасному літературознавстві) громадянської та патріотичної теми (скажімо, йдеться про національно-патріотичні ідеї) у творчості класиків світової літератури. 

Куцінко О. Г. Ключові освітні компетентності на уроках зарубіжної літератури [Текст] / О. Г. Куцінко // Зарубіжна література в школі - 2017. - № 1-2. - С. 2-6.

За твердженням автора матеріалів – мета розвитку компетентностей на уроках зарубіжної літератури – це виховання читача, літературного критика, літературознавця, дослідника та письменника. У статті докладно вивчаються усі аспекти явища «освітні компетентності», подаються визначення понять «компетентність» (коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід), «ключові компетентності», «загальнопредметні компетентності», та власне «предметні компетентності». Увазі вчителів-словесників представлено орієнтовну класифікацію ключових освітніх компетентностей, серед яких (8 позицій) – ціннісно-смислові, загальнокультурні, пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціальні, моральні та автономізаційні. Враховуючи специфічні характеристики навчального предмета (зарубіжна література), автор матеріалів пропонує класифікацію літературних компетентностей та приорітетні методи та прийоми їх розвитку за умови, що забезпечує якісне засвоєння програми. У публікації подаються зокрема приклади комунікативно-ситуативних вправ у межах формування комунікативної та мовленнєвої компетентностей, розкриваються види і жанри висловлювань на літературні теми, аспекти формування читацької, емоційно-ціннісної, полікультурної, пошуково-дослідницької компетентностей, характеризуються засади соціальної, життєвої, інформаційної та творчої компетентностей, а також додається перелік прийомів активізації навчальної творчої діяльності школярів.

Тарасенко Л. В. Урок зарубіжної літератури та німецької мови. «Генріх Гейне – німецький поет-романтик. «Книга пісень» - видатне явище німецького романтизму»  [Текст] : 9-й клас / Л. В. Тарасенко // Зарубіжна література в школі - 2017. - № 1-2. - С. 57-62.

Подається розробка уроку зарубіжної літератури та німецької мови у 9-му класі. Мета навчального заходу: ознайомити школярів з найважливішими етапами життя і творчості Г. Гейне мовою оригіналу, дослідити ознаки романтизму в поезії Г. Гейне, розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, сприяти формуванню естетичних смаків учнів. Типологічно цей навчальний захід – урок засвоєння нових знань, урок-дослідження. Час, відведенний на урок – 2 академічні години. Обладнання до уроку: проектор, фломастери, аркуш паперу формату А1, мультимедійна дошка, комп’ютер, картки із текстами або тексти поезій з «Книги пісень» Г. Гейне, аудіозапис вірша «Лорелей».

Біологія

Бабіна Т. В., Бабін О. І., Міркевич І. О. Інтегровані уроки біології як основа формування креативності та розумової діяльності учнів [Текст] / Т. В. Бабіна, О. І. Бабін, О. І. Міркевич // Біологія: наук.-метод. журн. – 2017. - № 3. – С. 6 – 18. – Бібліогр.: 13 назв.

У статті розкрита актуальність ідеї інтегрованого навчання, дається визначення бінарного уроку. Розглядаються міжпредметні зв'язки в різних аспектах: як дидактичний засіб підвищення ефективності навчанняґ; як умову розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів у навчальній діяльності; як засіб реалізації принципів науковості. Виділяються три основні типи міжпредметних зв'язків: змістово-інформаційні, оперативно-діяльнісні, організаційно-методичні. Описується методика проведення інтегрованих уроків. Визначаються позитивні моменти інтегрованих уроків. Для прикладу подаються конспекти інтегрованих уроків з біології (напр. «Вінець природи» (підсумковий урок з теми «Квіткові рослини»).

Височанська Т. В., Коваль В. С., Конончук Г. В. Інноваційні технології на уроках біології та в позакласній роботі [Текст] / Т. В. Височанська, В. С. Коваль, Г. В. Конончук, О. С. Місюра // Біологія: наук.-метод. журн. – 2017. - № 1. – С. 2 – 32.

У статті дається характеристика найбільш поширених інноваційних педагогічних технологій, які використовуються на уроках біології: технологія розвивального навчання, інтерактивні технології, технологічний концепт проектних технологій, технологія особистісно орієнтованого навчання. Розглядаються інтерактивні технології навчання: технології колективно-групового навчання, технології кооперативного навчання, технологія опрацювання дискусійних питань. Презентовано конспекти уроків біології з використанням інноваційних технологій

Семешко Л. Ф. Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках біології та в позаурочний час [Текст] / Л. Ф. Семешко // Біологія: наук.-метод. журн. – 2017. - № 3. – С. 19 – 25. – Бібліогр.: 8 назв.

Під здоров’язберігаючою компетентністю розуміють цілісне індивідуальне, психологічне утворення особистості, що спрямоване  на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я свого оточення. У статті розглядаються особливості формування здоров’язберерігаючої компетентності учнів та досвід формування потреби в здоровому способі життя. Пропонуються кілька фрагментів нестандартних уроків та позакласних заходів, які сприятимуть вихованню здорового покоління, збереженню та зміцненню здоров’я, від якого значною мірою залежить стан продуктивних сил країни, її духовний, економічний та інтелектуальний потенціал.

Шевчук Н. М. Квітка. Будова та різноманітність квіток [Текст] / Н. Шевчук // Біологія: наук.-метод. журн. – 2017. – № 1. – С. 46 – 48.

Публікація презентує сучасний урок біології. Його матеріали мають такі освітні та розвивальні завдання: формувати знання учнів про розмноження рослин; ознайомити зі статевим розмноженням та його особливостями; показати його значення для рослин у природі й використання людиною для виведення нових сортів культурних рослин; розвивати вміння порівнювати біологічні явища та робити відповідні висновки й узагальнення. У ході уроку використовуються такі методи й методичні прийоми: інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемно-пошуковий, візуальний, сугестивний, релаксопедичний. За типом уроку – це урок засвоєння нових знань.

Фізика

Бережной Ю. А. Що таке атом гідрогену [Текст] / Ю. А. Бережной, Н. М. Бичкова // Фізика в шк. України. – 2017. - № 3-4. – С. 4-6.

Подано методичну розробку історії дослідження атому гідрогену, яка почалася ще в ХІІ ст. до н. е.  В другій половині ХІХ ст. був підготовлений грунт для розвитку експериментальних досліджень структури атомів і молекул. Це є важливе для астрофізики, адже найбільша кількість речовин у Всесвіті становить водень, який є гарним «радіопередавачем» на хвилі 0,21 м. Розглядуване випромінення було відкрито експериментально в 1951 р. і відтоді спостереження випромінення з довжиною хвилі 0,21 м дало змогу з’ясувати розподіл густини водню в Галактиці, а також швидкість обертання Галактики.

Загребельна А. О. Закон Архімеда [Текст] / А. О. Загребельна // Фізика в шк. України. – 2017. - № 3-4. – С. 29-32.

Наводиться хід уроку засвоєння нових знань, під час якого на досліді виявляється існування виштовхувальної сили; учнів навчають обчилювати цю силу; дослідним шляхом з’ясовують, від чого залежить виштовхувальна сила та формується вміння застосовувати закон Архімеда під час розв’язування типових задач. Під час підготовки учнів на етапі засвоєння знань пропонується методична постановка навчальної проблеми та фронтальне опитування. На етапі закріплення нових знань учитель зачитує біографію Архімеда, а учень робить доповідь про життя та діяльність давньогрецького вченого Архімеда. Шляхом демонстрацій експериментальним шляхом визначається виштовхувальна сила.

Ткаченко В. О. Теплові двигуни й проблеми екології [Текст] : 10 клас / В. О. Ткаченко // Фізика в шк. України. – 2017. - № 3-4. – С. 54-64.

Наведено хід конференції, метою якої є визначення місця теплових двигунів у нашому житті, висвітлюються екологічні проблеми, що виникають під час використання теплових двигунів, в процесі підготовки і під час проведення заходу в учнів формується самоосвітня, інформаційна, комунікативна та творча компетентність.  Форма проведення заходу – сюжетно-рольова гра «Прес-конференція». Навчальними темами стали принцип дії теплового двигуна, значення ідеальної теплової машини Карно, застосування теплових двигунів, транспорт і довкілля, теплове забруднення довкілля тощо.

Удовиченко В. М. Виштовхувальна сила [Текст] : 7 клас / В. М. Удовиченко // Фізика в шк. України. – 2017. - № 3-4. – С. 26-28.

Подано хід комбінованого уроку, в ході якого з’ясовуються причини виникнення виштовхувальної сили в рідинах та газах, пояснюється природа її походження та продовжується навчання учнів комп’ютерним технологіям. У ході вивчення нового матеріалу створюється проблемна ситуація та демонструється дослід для її пояснення. Під час узагальнення знань учнів із нової теми проводиться перевірка знань шляхом ставлення якісних запитань на слайдах. В якості додатка подається картка самооцінки роботи учня на уроці.

Мистецтво в школі

Безрук  Г. А. Натюрморт як жанр образотворчого мистецтва [Текст] / Г. А. Безрук // // Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура: наук.-метод. журн. – 2017. - № 2. – С. 12-13.

Матеріали описаного уроку формують такі предметні компетентності школярів: формують знання про натюрморт як жанр образотворчого мистецтва; допомагають опанувати поняття за темою уроку («натюрморт», «натурна постановка», «тло»); навчають інтерпретації творів цього жанру, удосконалюють навички роботи гуашшю; розвивають образне мислення, колірне бачення, стимулюють творчий потенціал; розвивають естетичне сприйняття творів мистецтва та навколишнього світу, зацікавлюють художньою діяльністю. За типом уроку – це комбінований урок. В процесі перебігу уроку використовуються інтерактивні ігри, інтерактивні вправи , фізкультхвилинки, самостійна практична робота учнів (індивідуальна).

Золотарьова Г. М., Золотарьова О. І. Музика малює картину [Текст] / Г. М. Золотарьова, О. І. Золотарьова // Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура: наук.-метод. журн. – 2017. - № 1. – С. 10-12.

Подається методична розробка організації та проведення уроку, який має на меті формувати такі предметні компетентності: розширювати уявлення про особливості емоційного змісту музики; навчити вдумливо сприймати музичні твори; опанувати поняття «сюїта»; розвивати вміння логічно мислити; удосконалювати виконавські навички; прищеплювати шанобливе ставлення до світового та вітчизняного музичного мистецтва. В процесі проведення уроку використовується такий музичний матеріал: М. Мусоргський «Баба Яга», «Балет пташенят, що не вилупились», «Богатирські ворота» з фортепіанної сюїти «Картинки з виставки»; І. Шамо «Трійка»; М. Ведмедеря «Це моя Україна».

Удовиченко О. М. Форма та орнаментація предметів побуту. Розробляння орнаменту куманця [Текст]: («Образотворче мистецтво»: 6-й кл.) / О. М. Удовиченко // Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура: наук.-метод. журн. – 2017. - № 1. – С. 14 - 17.

Описується методична розробка підготовки та проведення уроку образотворчого мистецтва у 6-му класі. Його навчальною метою є – ознайомлення учнів із композиційними особливостями орнаментації куманця та прийомами її виконання; повторити , що таке орнамент, види орнаментів, закони композиції та її кольорознавства; навчити учнів орнаментувати куманець, використовуючи закони композиції та кольорознавства.. За типом уроку – це комбінований урок.. Вид декоративного мистецтва: декоративно-ужиткове мистецтво. Під час проведення уроку використовуються індивідуальна форма роботи та робота в парах. Матеріали уроку включають такі між предметні зв’язки: народознавство, гончарство, ботаніка, геометрія. На уроці використовуються записи українських народних пісень як музичний ряд.

Підготували бібліографи: Ковпак В. О., Северин О. П., Туркало О. М.