Із матеріалів науково-методичного журналу «Фізика  в школах України. Позакласна робота» (№12,2016 р.)

Огляд публікації: «Чому новий рік старим буває? » (автор - О. ХАРКІВСЬКИЙ). 

Щороку в ніч на 14 січня ми за традицією відзначаємо прихід нового року, називаючи його старим. Чому ж він старий?

Виявляється, що старим є не новий рік, а старим називається календар (або стиль), за яким він визначається. Саме слово «календар» має латинське походження, але батьківщиною календаря є давній Єгипет. Єгиптянам дуже важливо було знати, коли ж почнеться розлиття головної їхньої річки – Нілу. До цього дня треба було очистити канали, відремонтувати греблі тощо. Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння перед світанком на небі з’являється зоря Сотіс (нині ми називаємо її Сиріус). Саме цього дня починалося розлиття Нілу.

Жерці підрахували, що від однієї появи Сотіс до наступної минає 365 днів. Вони поділили їх на 12 частин, по 30 днів у кожній, а решту 5 днів залишили як «доважок» на кінець року. Так народився перший календар. Згодом з’ясувалося, що Сотіс запізнювався через кожні чотири роки рівно на добу. Виходило, що за календарем рік закінчився, а Сотіс на небі не з’явилася. Що робити?

Помилку виправив у 46 році до н. е. римський імператор Юлій Цезар. Відтоді календар став називатися «юліанським». У цьому календарі з кожних 4 років три роки, узяті поспіль, мали 365 днів, а четвертий, число якого ділиться на 4, мав на один день більше – 366. Називався цей рік високосним. Довжина місяців у юліанському календарі була неоднакова: в одних нараховувалося 30 днів, а в інших – 31 день, а в лютому взагалі було 28 днів. До цього найкоротшого місяця й додавали у високосному році зайвий день. Так у Давньому Римі виник календар, майже такий, яким ми користуємся сьогодні.

Але чи вірний цей календар?

Виявилося, що тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хвилин 14 секунд. Тому у 1582 р. Папа Римський Григорій ХІІ провів реформу юліанського календаря. Григоріанський рік був довший на 26 секунд.

В Україні юліанським календарем стали користуватися з 1700 р. за указом царя Петра І. Ним і користувалися до 1918 р. За цей час різниця між юліанським і григоріанським календарями постійно зростала. У ХУІІІ ст. вона становила 11 днів, у ХІХ ст. збільшилася до 12 днів, а у ХХ ст. сягнула 13 днів. Ці дні довелося просто викинути: у нашій країні після 31 січня 1918 р. настало 14 лютого. Тоді ж з’явилися уточнювальні назви: 14 лютого за григоріанським календарем могли супроводжуватися словами «за новим стилем», а цей самий день за юліанським календарем могли назвати «1 лютого за старим стилем».

Отже, так званий старий новий рік припадає на день, який був би в нашому календарі першим днем року, якби в 1918 р. не викинули б з календаря ці 13 днів. Правильно казати, що 14 січня (за новим стилем, або за григоріанським календарем) – це 1 січня за старим стилем, тобто за юліанським календарем.

Сторінку підготувала: О.ТУРКАЛО.