Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену -

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

Рішенням ЮНЕСКО 21 лютого оголошено Міжнародним днем рідної мови. Це свято - ще одна нагода для кожного громадянина усвідомити причетність до свого народу, до рідної мови.

З нагоди цієї дати 20 лютого у читальному залі бібліотеки Бродівського педколеджу відбувся виховний захід зі студентами та керівниками академгруп, який підготували, організували і провели завбібліотекою Ярема Валентина Василівна, курсовий керівник групи Д-21 Ярема Олена Петрівна, за участі студентів групи: Білої М., Ломіковської Д., Максимів Н., Мельничук Н., Пасічник Ю., Риплянської Л., Фітель X.

Студенти розповіли присутнім про долю української літературної мови. Було показано відео: «Мови світу», «21 лютого - Міжнародний День рідної мови», «Наша мова - колискова», «Цікаві факти про мову», «Мова цементує націю», мультфільм «Кухлик» Павла Глазового. Прозвучало багато пісень і віршів про мову.

Бережімо і плекаймо мову

Так, як мати береже дитя.

Не цураймось батьківського слова,

Відречемось - втратимо життя.

Українська мова розвивалась століттями. Тому нині можна стверджувати, що вона найбагатша і найрозвиненіша мова світу. Багато перешкод мала рідна мова на своєму шляху. Російський царат, Польша намагалася її знищити. Але справжні сини України не припиняли створювати українські школи, видавництва, бібліотеки, їх зусилля не має залишитися марними.  Попри все, наш народ вижив, щоб передати нащадкам мову, культуру, пам'ять про історичне минуле. Ми повинні зберігати нашу мову, культуру, менталітет, духовність.

Людина, яка любить свій народ має добре володіти рідною мовою. Французький письменник - просвітитель зазначав, що за шість років людина може вивчити всі європейські мови, а рідну мову треба вчити все життя, щоб засвоїти її всі невичерпні глибини. І засвоювати потрібно, адже вчені довели, що найбільше виразити і розвинути свій талант, свої обдарування людина може тільки рідною мовою.

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Кожна національна мова має свою історію, особливості формування, культуру. Історія української мови, як і самого народу, вельми трагічна. Але тернистий шлях її формування довів, що наша мова, нездоланна, заслуговує на пошану з боку інших. Витоки нашої мови-неньки треба шукати ще в часи становлення української державності VІІ-ІХ ст. н.е., коли з'явилася потреба в писемно-літературній мові.

Створена на світанку людської історії мова розвивається, живе в народі. За приблизними підрахунками, на земній кулі функціонує три тисячі мов, і кожна з них має право на життя, бо мова - інструмент, який консолідує націю. Це безцінний скарб, який треба берегти і примножувати. Життя мови залежить від народу,, який несе її у своїй душі і культурі, у своїх звичаях, традиціях, піснях. Рідна мова - це батьківська мова, мова народу, мова серця.