«… лісовий грунт настільки добре фільтрує стічну воду, що з нею не зрівняється очищення води в лабораторії»

(В. Вернадський)

Відповідно до річного плану роботи комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» та з метою шанобливого ставлення до природи, забезпечення зацікавленості у збереженні лісових насаджень, дотримання правил поведінки в лісі, глибшого розуміння природи рідного краю, Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді проводить в області з 21 березня до 15 квітня 2017 року акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках».

У зв’язку з цим КЗ ЛОР «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» подає інформаційний матеріал, присвячений даній акції.

Значення лісу для екології

Сучасний стан людства можна охарактеризувати словом – «тривога». Цей стан зумовлений глобальними проблемами сучасності. Одна з глобальних проблем – це проблема збереження лісу.

Значення лісу для екології важко переоцінити.

По-перше, ліси – це легені планети. Вони поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень. Про «бережливе» ставлення до нього свідчать дані Міжнародної спілки охорони природніх ресурсів. В них зокрема говориться, що кожної хвилини на нашій планеті вирубується 20 га лісу.

По-друге, ліси справляють величезний позитивний вплив на гідросферу (водну сферу). Над лісом випадає опадів в середньому на 10-15%, а за деякими даними на 25% більше, ніж на відкритих місцевостях. В лісі затримуються майже всі опади. Стік води не перевищує 3% річних опадів, в той час, як підземний стік води складає в лісі 42%, а в полі – 18%.

Саме бездумне вирубування лісів є основною причиною повеней у Закарпатті. Так, лише у післявоєнний період в 1947–1957 рр. в Карпатах було заготовлено 70 млн. м3 лісу, внаслідок чого оголено 20% лісових площ. Тому частіше стали проявлятися катастрофічні повені. Якщо за період з 1700 по 1947 р. в Карпатах було зафіксовано 12 таких повеней (один випадок на 20 р.), то за період з 1947 по 2001 р. їх нараховується 17 (кожні чотири роки). Ситуація у Закарпатті пояснюється ще й тим, що в цьому регіоні знаходиться 9426 рік і потічків загальною довжиною 19793 км (12 млрд. м3 води). В той час, як по Україні нараховується загалом 27 тис. річок.

В цих умовах ліси виконують величезну водну і ґрунтозахисну функцію. Ніякі дамби там не допоможуть.

По-третє, ліси зволожують атмосферу. Листяний ліс з 1 га випаровує за сезон 2,5 тони вологи. Недаремно кліматологи називають ліси океанами суші.

По-четверте, ліси та лісосмуги захищають поля від ерозії грунтів, яка відбувається під впливом вітру і води.

По-п’яте, ліси виконують очисну функцію підземних вод. Так, лісосмуга завширшки 10 м. поглинає 45–55% розчиненого у воді аміачного азоту, 73–93% фосфору, 2,8–4,7% нітратного азоту та зменшує кількість бактерій у воді більш, ніж у 20 разів.

Сьогодні в Україні є приблзно 8,62 млн. га лісів, що складає 14,3% її території. Для порівняння, середньоєвропейський показник становить 41,3%. На одного жителя Європи припадає 1,3 га лісу, а на українця – в 6 разів менше, всього 0,2 га. На сьогодні площа лісів в Україні є найнижчою у Європі (після Молдови).

Віддаючи належне силі людського розуму, людина все ж є безсила перед силою природи. Історія людства продемонструвала і демонструє до сьогодні незліченну кількість прикладів не тільки величі людського розуму, але й його убогості. Людство у своєму ставленні до природи дуже часто демонструє варварство, знищуючи «джерело свого життя». Навколишнє середовище, природа, біосфера виникли незалежно від волі людини, але саме завдяки біосфері стало можливим життя людини. А людству не вистарчає мудрості розумно керувати соціоекосистемою, вдосконалювати її, перетворювати на сферу розуму – неосферу, про що мріяв Володимир Вернадський. Між людським суспільством та середовищем його існування виникла глобальна соціоекологічна криза, яка поставила під загрозу подальше існування людства на Землі.

Визначний український вчений, доктор географічних наук Георгій Олексійович Бачинський вважав, що основними причинами виникнення цієї загрози були: «прагнення швидкого збагачення, нестримна жадоба речей і насолод, марнославство, заздрість, агресивність, бажання панувати над іншими, марнотратство та інші негативні риси людської натури. Споживацьки спрямована господарська діяльність, багаторазово підсилена досягненнями науково-технічного прогресу порушила зрештою динамічну рівновагу земної соціоекосистеми, спричинила її прогресуюче руйнування».

На сучасному етапі стан довкілля став важливим показником для визначення ІРЛП країн світу. У 2000 році вчені Йельського університету (США) розробили Індекс Екологічного Благополуччя. Індекс відградуйовано від 1 до 100 (100 – найкращий результат). Цей індекс виводиться з урахуванням 5-ти критеріїв, з яких найважливішим є стан основних екосистем в межах країни, рівень благополуччя їх співіснування з основними промисловими комплексами країни, а також зусилля урядів і спеціальних організацій, спрямовані на вирішення екологічних проблем.

ІЕБ країн виглядає так:

Норвегія – 78
Ісландія – 77,5
Швейцарія – 77
Швеція – 76
Канада – 73
Франція – 72
Англія – 71
Голландія – 70
Німеччина – 69
США – 68
Японія – 67 і т. д.

Україна до розряду благополучних не потрапила.

Правила поведінки в лісі

• В лісі не можна кричати, голосно включати музику, бо шум налякає звірів і птахів.
• Для багаття збирати сухі гілки, а не ламати дерева і кущі.
• Багаття не залишати в лісі – потрібно засипати землею, або залити водою.
• Сміття потрібно забирати із собою і знешкоджувати.
• Брати в руки з гнізда яйця не слід – птах може залишити їх.
• Не можна відловлювати птахів і тримати в клітках дома.
• Брати звірят та птахів у місто не слід.
• Ховатися під час грози під одиноким деревом небезпечно – в нього може влучити блискавка.
• Не можна вбивати змій, вони приносять користь.
• Не слід рвати лісові квіти.

Список літератури

1. Бізюк Л. Біосфера та її межі: Вплив людини на стан біосфери: Збереження різноманіття: Охорона біосфери: Урок у 11 класах // Біологія. – 2013. – № 18. – С. 18-22.
2. Бороневська Г. І. Екологічне свято «Лісові робінзони» [Текст] : (для учнів 7–8-х класів // Біологія. – 2013. – № 15. – С. 28-32.
3. Костюк Н. М. «Біосфера» : Інтегрований урок у 6 класі // Географія та економіка в сучасній школі. – 2013. – № 4. – С. 10-12.
4. Криворучко М. В. Загальна характеристика біосфери. Вчення В. І. Вернадського про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса. 10 клас // Біологія. – 2012. – № 31. – С. 14-18.
5. Куденко, А. А., Куриленко З. О. Захист та збереження біосфери: [розробка уроку, додатки до теми] // Інтерактивні методи навчаня як засіб формування підприємливості [Текст]: Ч. 2 /уклад. К. М. Мазаєва, З. В. Філончук. – Х.,2015. – С. 19-31.
6. Любарова В., Стеценко І. Екологічний зорепад у іграх та розвагах. – К., 2009. – 128 с.
7. Мазаєва К. В., Філончук З. В. Біосфера як цілісна система: Урок у 9 класі // Біологія. – 2015. – № 19-21. – С. 41-52.
8. Мяло О. О. Сторінками екологічного журналу: /Позакласна робота з біології/ // Біологія. – 2008. – № 31. – С. 35-38.
9. Олійник Н. О. Вплив діяльності людини на стан біосфери: Урок у 11 класі // Біологія. – 2016. – № 28–29. – С. 16-20.
10. Пантелей Г. Вчення про біосфери. Екологічні проблеми людства: Інтегрований урок: 11 клас // Біологія. – 2009. – № 1. – С. 24-27.
11. Пенькова В. «Вплив діяльності людини на стан біосфери»: Урок-конференція // Біологія і хімія в школі. – 2008. – № 1. – С. 36-37.
12. Смик О. Вплив людини на стан біосфери: Збереження біорізноманіття. Охорона біосфери. Урок в 11 класі // Біологія. – 2016. – № 24. – С. 23-29.
13. Сторожук Л Ю. Вплив діяльності людини на стан біосфери // Біологія. – 2012. – № 9. – С. 31-37.
14. Ракітянський І. Г. Екологічний турнір для старшокласників // Біологія. – 2012. – 12. – С. 29-32.
15. Рябоконь Г. І. Біосфера – найбільша жива система: Урок у 6 класі // Географія. – 2008. – № 6. – С. 23-28.