Нещодавно у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась III Науково-методична конференція “Сучасні тенденції навчання хімії”, ініціатором і організатором якої виступила кафедра неорганічної хімії. Тематика роботи конференції охоплювала питання навчання хімії в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, методичної підготовки фахівців у класичному університеті, мотивації та формування стійкого інтересу до вивчення хімії, новітніх інформаційних та комунікативних технологій в хімічній освіті, науково-дослідницької складової діяльності вчителя хімії, пріоритетних напрямів наукових досліджень в галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителя хімії.

У конференції взяли участь вчителі загальноосвітніх навчальних закладів Львова та області, викладачі, наукові співробітники, аспіранти та студенти Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Івано-Франківського національного медичного університету, Національного лісотехнічного університету України та Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України, методисти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та КЗ ЛОР “Львівська обласна Мала академія наук учнівської молоді”.

Конференцію урочисто відкрив проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський. Він зазначив, що метою конференції є налагодження тісної співпраці між школою та університетом для популяризації хімії серед школярів. Забезпечення якісної освіти є пріоритетним завданням державної ваги, наріжним каменем до вирішення актуальних проблем, передусім у сфері безпеки і обороноздатності країни. Природничі науки, а хімія зокрема, залишаються потужним інструментом до створення наукоємних технологій – показника успішності країни, що вимагає добре підготованих, мотивованих, відповідальних фахівців. “Ми високо цінуємо працю вчителів, які є нашими надійними партнерами в тривалому і нелегкому процесі формування висококваліфікованого фахівця. Ми вдячні вчителям за ефективну співпрацю з нашими студентами під час педагогічної практики, цей етап навчання є переломним для трансформації з того кого вчать, у того, хто вчить”, – наголосив Роман Гладишевський.

Продовжив вітальне слово декан хімічного факультету, професор Ярослав Каличак і зазначив: “Потрібно робити все для того, щоб максимально долучити учнів до хімії та розвинути їхній інтерес до цієї науки”. Він закликав учасників конференції разом з їхніми учнями активно долучатися до участі в хімічних олімпіадах факультету, що дасть змогу школярам не лише перевірити свої знання, а й допоможе при вступі на хімічний факультет Львівського університету.

Тему олімпіад продовжив завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Львівського університету професор Олександр Решетняк, який розповів про принципи формування пакетів завдань теоретичного туру обласного етапу учнівських олімпіад з хімії та їхню мету – підготувати якісних і успішних учасників на Всеукраїнські та Міжнародні учнівські олімпіади з хімії. Професор тієї ж кафедри Володимир Дутка розповів присутнім про інтернет-олімпіади Малої академії наук, які є новою і дієвою формою роботи з обдарованими дітьми та мають на меті активізувати інтерес учнів до вивчення природничих наук.

Професор кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Марія Савчин зауважила, що на сучасному етапі реформування загальної середньої освіти відбувається переорієнтація навчання зі знаннєвої парадигми освіти на компетентнісну: “Основною метою навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах є формування в учнів предметної компетентності. Вона має забезпечити загальноосвітню підготовку учнів з предмета, розвиток і саморозвиток, творчу самореалізацію, соціалізацію особистості. Хімічна наука повинна бути максимально наближеною до життя”.

На конференції піднімалось питання сучасної хімічної номенклатури та термінології. Декан факультету природничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” професор Олександр Голуб зазначив, що знання сучасної міжнародної хімічної термінології та номенклатури хімічних сполук дає можливість доступу до різноманітних міжнародних джерел інформації як друкованих, так і інтернет-ресурсів. “Упорядкована хімічна термінологія та номенклатура, що розробляється на основі міжнародної, дозволить при її успішному засвоєнні у шкільних та університетських курсах гармонізувати українську та міжнародну терміносистеми в галузі хімічної освіти і науки”.

Науково-дослідницькій складовій діяльності вчителя хімії, пошуку нових методів та технологій навчання були присвячені доповіді вчителя хімії Яворівської гімназії Надії Мигаль, вчителів Савчинської загальноосвітньої школи Світлани Деленко та Сокальської санаторної школи-інтернату ім. Т.Г. Шевченка Олега. Деленка. Провідною була думка про те, що традиційна монотонна начитка матеріалу сьогодні не є ефективною. Вона стомлює як учня, так і вчителя. “Сучасній школі, як ніколи, потрібен творчий учитель. Без дослідницької та творчої діяльності на уроках вчитель не може сформувати свій власний метод викладання, а лише йтиме протореною дорогою”, - зазначила Надія Мигаль.

Для цього багато вчителів використовують сучасні методи навчання з використанням інтерактивних елементів, мультимедійних засобів, у поєднанні традиційного та інноваційного. Вчителі Мар’яна Лукомська (Розвадівськаї загальноосвітня школа, Стефанія Мединська (Тартаківський НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. – ДНЗ ім. Петра Саноцького”), Уляна Глущенко (Яворівська загальноосвітня школа № 2) та Оксана Окулова (Івано-Франківська загальноосвітня школа ім. І. Франка) радо ділились своїм досвідом і успіхами в роботі щодо зацікавлення учнів хімією. Деякі вчителі ведуть свої блоги або сайти, де розміщують цікаву інформацію для самостійної роботи учнів, відеосюжети, домашні завдання. Вчитель хімії та методист Дрогобицької гімназії ім. Богдана Лепкого Галина Марчук зазначила, що зараз великий акцент робиться на дистанційному навчанні, що дає учням свободу, гнучкість та індивідуальний темп засвоєння матеріалу. Електронні додатки сьогодні є повноцінним навчальним інструментом, що дозволяють створити онлайн-простір для навчання та формування сучасного освітнього середовища взаємодії вчителя та учня.

Активізації пізнавальної та творчої діяльності учнів, формуванню стійкого інтересу до вивчення хімії були присвячені доповіді вчителів хімії Ігора Ремешила (Яворівська загальноосвітня школа № 3), Ольги Галатин (Миколаївська гімназія), Надії Гойди (Львівська середня школа №99), Віра Чаплагіна (Львівська спеціалізована середня школа №28) та Галини Панчишак (Дрогобицька спеціалізована школа № 2).

Вчитель хімії Червоноградської спеціалізованої школи № 8 Галина Зінченко поділилась досвідом проведення домашніх експериментів. Більшість учасників конференції погодились, що починати зацікавлювати учнів хімією потрібно значно раніше, ніж у сьомому класі, коли починається вивчення цього предмета. Вчитель хімії Стебницької загальносвітньої школи №18 Наталія Разумейко розповіла про методики раннього вивчення органічної хімії серед учнів початкових класів. Учасники конференції погодились, що починати зацікавлювати учнів хімією потрібно значно раніше, ніж у сьомому класі, коли починається вивчення цього предмета. Раннє вивчення хімії сприяє формуванню гнучкішого мислення дитини, інтеграції предмета з іншими дисциплінами, підтримує інтерес учнів до здобуття знань, розвиває пам’ять, покращує комунікативні здібності, підвищує загальний інтелектуальний рівень, створює основу для всебічного розвитку. Вона поділилась досвідом, як в ігровій формі можна можна зацікавити хімією маленьких дослідників.

У доповіді головного наукового співробітника Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Л.М. Литвиненка НАН України професора Йосипа Опейди порушувалась проблема падіння престижності природничих наук в Україні і можливим шляхам її розв’язку. “Вчителям потрібно вже зараз починати перелаштовуватись на нові освітні запити та інтегрувати хімічні знання з іншими дисциплінами з націленістю на вирішення конкретних практичних задач, роблячи хімію доступною і актуальною в сучасному суспільстві”, – наголосив він.

Учитель хімії КЗ ЛОР “Львівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 1 І-ІІІ ст. ім. Б.-І. Антонича” Наталія Заціха підняла питання українознавчого аспекту навчання хімії в школі. Розвиток патріотичної свідомості зараз як ніколи важливий. Багато відомих українських вчених увійшло в історію світової науки як російські. “Важливо розповідати учням про українські імена у світовій хімічній науці, адже кінцевою метою такої роботи є формування національно свідомої, духовно багатої особистості, здатної усвідомлювати велич українського народу”, – зазначила вона.

Доцент кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Коник та завідувач кафедри хімії та методики навчання хімії

Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олег Блажко присвятили свої доповіді методичній підготовці вчителя хімії. Асистент кафедри хімії та методики навчання хімії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Аліна Блажко у своїй доповіді розкрила особливості професійно-орієнтованого навчання хімії.

Пріоритетних напрямів наукових досліджень в галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителя хімії стосувалась доповідь Олексія Павлюка, доцента кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, який ознайомив вчителів із сучасними тенденціями досліджень в галузі координаційниї сполук.

Сьогодні система освіти в Україні зазнає суттєвої реформи. Можна по різному оцінювати ті чи інші зміни, проте як безпосереднім учасникам процесу, науковій та освітянській спільноті не можна залишатися осторонь. Необхідно переконати суспільство, що ґрунтовне вивчення хімії є необхідним, і підготовці вчителів хімії треба приділяти належну увагу. Виклики, які стоять перед вчителями, викладачами та хімічною наукою в цілому, стимулюють нас до творення нових, цікавих і актуальних хімічних знань та правильного донесення їх сучасним учням. Сподіваємося, що досвід, отриманий на цій конференції, обов’язково допоможе вчителям ще більше популяризувати хімію серед школярів.