12.04 – 87 років від дня народження Мирослава Володимировича Поповича (1930). 

Український філософ, академік НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор філософських наук, професор, педагог, фахівець у галузі культурології, логіки та методології науки, історії української культури, директор Інституту філософії імені
Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділом логіки та методології науки Інституту філософії.

Народився Мирослав Володимирович 12 квітня 1930 року в Житомирі.

Початкову освіту здобув в Ізяславській середній школі № 1. Закінчив середню школу № 1 м. Народичі Житомирської обл.

1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім.
Т. Г. Шевченка й упродовж трьох років працював директором середньої школи в с. Золотий Потік на Тернопільщині.

1956 року Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя залишається його працівником. Тут він захищає кандидатську дисертацію «Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії» (1960) і докторську дисертацію «Філософський аналіз мови науки» (1966).

1969 року – завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 – директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 – академіком НАН України. У 2000 році удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а 15 жовтня 2009 – «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка».

Публікації

– «О философском анализе языка науки» (1966).

– «Логіка і наукове пізнання» (1971).

– «Философские вопросы семантики» (1975).

– «Очерк истории логических идей в культурно-историческом контексте» (1979).

– «Григорій Сковорода» (1984, співав.).

– «Мировоззрение древних славян» (1985).

– «Микола Гоголь» (1989).

– «Україна і Європа: праві і ліві» (1996).

– «Раціональність і виміри людського буття» (1997).

– «Нарис історії культури України» (1999).

– «Універсальний словник-енциклопедія» (1999, головний редактор).

– «Червоне століття» (2005).

– «Григорій Сковорода: філософія свободи» (2008).

– «Культура. Ілюстрована енциклопедія України» (2009).

– «Бути людиною» (К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011).

Визнання і нагороди :

– Орден «За заслуги» ІІІ ст. (11.1996).

– Орден «За інтелектуальну відвагу» (2002).

– Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (04.2005).

– Орден Почесного легіону (2005, Франція).

– Орден «За заслуги» ІІ ст. (2008).

– Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2001).

– Відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2006).

– Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України (2008).