Великдень – одне з найбільших свят християн. Пов’язане воно з Воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень. На свято Великодня жінки і чоловіки обов’язково вдягали вишиті сорочки. Після святкового сніданку, який розпочинався розділом одного свяченого яйця на всіх членів родини, люди збиралися на галявині біля церкви, співали гаївки, грали в різні ігри, йшли в гості до родичів, друзів. Світлої неділі скрізь звучить піднесене вітання: «Христос Воскрес!» У відповідь чується радісне: «Воістину Воскрес!»
Діти розповіли багато цікавого про традиції святкування Великодня в Україні, зокрема, що останній тиждень перед Великоднем називається вербним, чистим, білим, страсним. Протягом його люди готувалися до цього урочистого свята: прибирали оселі, прикрашали їх вишитими рушниками, білили піч! За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення.
Присутні дізналися у чому полягає різниця між крашанкою, писанкою, крапанкою, дряпанкою, мальованкою; що означають символічні знаки – обереги на писанках і чому саме яйця розфарбовують. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. У них був такий звичай: дівчата вмивалися водою, в яку клали розфарбовані яйця, щоб бути гарними. Ще писанку клали до купелі немовляти, щоб росло сильним і сміливим, приорювали в полі, щоб краще родили жито – пшениця і всяка пашниця.
Учні переказували легенди, декламували вірші: «Рум’яна паска – голова на святі», «Писанка – це Дивосвіт!», «Я - Писанка-красуня», «В Україні дзвони дзвонять», «Христос Воскрес! Радійте, діти», а також співали гаївки. Переглянувши інсценізацію «Великодній кошик-мандрівник», всі нагадали собі, що саме потрібно класти до святкового кошика, а завершився виступ виконанням пісні «Христос Воскрес!»
Немає коментарів