Тримаю свічку у долонях –
вогонь спалить все горе й біль.
Молись зі мною, мій народе –
і Бог врятує нас від бід.

Він візьме всіх в свої обійми,
тепло віддасть усій землі,
відверне лихо, голод, війни
і ляже хлібом на столі.

Згорить свіча – і віск зігріє
серце вкраїнської землі –
і вічний хліб в руках дитини
зорітиме теплом свічі.

Година пам'яті, година прощення, година примирення - і попереду світле життя. У тихій молитві діти дякують за спокійний сон у маминій хатині, за веселий дзвінок у рідній школі, за теплу усмішку мирного неба.

А знаєте, війна колись закінчиться
І з часом відбудуються міста,
Але ніколи більше не повернуться
Всі ті, кого забрали небеса,

Їх вже немає, безліч їх загинуло,
Але за що? Чому така ціна?
Вони на небі мабуть, поруч з ангелами,
Їм там спокійніше, бо на землі війна,

Це все так боляче, що серце розривається,
Де правда і в чиїх руках життя?
Чому війна лише простих людей торкається?
А для політиків здається просто гра…

Знову до неба я з молитвою звертаюся,
Благаю, Боже, спокою пошли,
Щоб моя рідна серцю Україна
Не знала більше пострілів війни,

А знаєте, війна колись закінчиться
І тільки спогади залишаться в серцях,
Благаю, Боже, збережи мою країну,
Молюсь до Тебе, збережи усім життя…