21 березня у Львівському обласному Будинку вчителя відбувся семінар з українського народознавства на тему: «Традиційні християнські символи в українській культурі».

У семінарі взяли участь: кандидати філологічних наук Войтів Г.В. і Сімович О.І., вчителі української мови і літератури, християнської етики та початкової школи.

У вступному слові Войтів Г.В. наголосила на тому, що основу кожної художньо-мовної системи складають слова-символи. Чи не найбільшим мовним матеріалом є традиційні слова-символи, у яких зафіксовано світогляд народу і його багатовіковий досвід. Традиційні слова-символи складають і відтворюють мовну культуру народу. Серед цих традиційних вербальних символів особливе значення має християнська символіка, яка коренями сягає ще у дохристиянську пам’ять. Важко визначити, наскільки українці зберегли об’єктивну пам'ять про стародавні свята, пов’язані із хліборобським циклом, але у народній символіці християнських свят їхній відгомін відчутний. Зокрема коли йдеться про цикл весняних свят, центральним з яких є Великдень, пов’язаний із зустріччю весни, ритуальними молодіжними і дитячими іграми, крашанками, писанками, хороводами і особливо ритуальним великоднім хлібом – паскою.

 У лекції Сімович О.І. основну увагу зосереджено на таких питаннях:

-короткому аналізові самого поняття «національно-культурний символ», яке означає слово чи вираз, що має усталені, обумовлені етнічною культурою асоціативні зв’язки з поняттям про певний предмет чи явище. Слова національно-культурні символи мають вирішальне значення для створення мовної культури світу певного народу;

-у зв’язку з тим, що Великоднім святам передує Великий піст і останній страсний, чи, як народ називає, Чистий або Великий тиждень, у лекції проаналізовано символічне значення слова хрест (пояснюється значення поняття «архетип»), яке містить поєднання протилежного – позитивного з негативним, найвищого з найнижчим, життя зі смертю. Оскільки Христа розп’яли на хресті, то значення «ганебне» зникає, а появляється значення «найвища честь і слава». Слово-символ хрест відзначається надзвичайно сильним впливом символічного значення на людську свідомість настільки, що воно впливає на звичайне вживання слова. Подано зразки вживання слова хрест  у символічному значенні у творах І.Драча («Лист до калини»), В.Дрозда («Подих чудесного»), В.Стефаника («Кленові листки»), у віршах П.Карманського, Д.Фальківського, Т.Шевченка та інших авторів;

-з-поміж великодніх символів особливе значення мають символи хліба і паски. На всій мовній території України слово паска означає заквашений хліб, проте на різних територіях воно має різні назви. Наприклад, на Гуцульщині дора, худобіна паска, перша паска, пасчина сестра, на Поліссі – паска, пасха, на Бойківщині – паска і пасчина сестра (яку дають священикові на освячення). Паска і відповідно пасхальний хліб – символ переходу Ісуса Христа від смерті до життя. Одне із символічних значень великоднього хліба – Бог (відповідно хліб, опрісок, просфора).

Учасники семінару виступили із враженнями про почуте, доповнили сказане власною інформацією, міркуваннями щодо використання матеріалу лекції на уроках в школі.