Науково-практична конференції до 100-річчя з дня народження В.О.Сухомлинського «Платформа виховання за В.Сухомлинським в контексті сучасного виховання НУШ» відбулася 10 жовтня 2018 року (освіта Мостиської ОТГ, начальник ВІдділу ОКТМС Чернега В.Г.).
Учасники конференції у своїх презентаціях відзначили, що успішна реалізація цілей сучасної школи неможлива без глибокого вивчення і творчого впровадження в освітній процес педагогічних ідей Василя Сухомлинського. Це особливо актуально в умовах Нової української школи. У педагогічних, публіцистичних і літературних працях, учительському досвіді учителя-творця педагоги і сьогодні заходять нові ідеї, які потребують подальшого дослідження та упровадження у сучасну освіту.
Актуальною і значущою для сучасного вчителя є спадщина корифея української педагогіки, гуманіста, знавця дитячих і учительських сердець, практика В.О. Сухомлинського. Адже досконало володів засадничими ідеями ефективної організації освітнього процесу.
Напрацювання "Метра" освіти – це не лише теоретична база, а й досвід на практичному підґрунті, тому його погляди по-особливому варті уваги. «Сто порад учителеві» - це кодекс для молодого педагога, який стоїть на початковому етапі становлення як учителя. «Поради» Сухомлинського присвячені саме вчителю – не учням чи батькам – для можливості створити самого себе, покладаючись на мову серця і голос душі.
Учитель поєднує в собі дві спеціальності: він має бути фахівцем не лише з того предмета, який викладає, а ще й педагогом-вихователем. Тобто вчитель, навчаючи- виховує, а виховуючи-навчає. Навчаючи, він покликаний не лише передавати учням знання, а й прищеплювати їм гуманні ідеали, пробуджувати потребу до суспільно корисної діяльності, виховувати активну життєву позицію. Ось чому вчитель має поєднувати в собі майстерність педагога і вихователя.
Проведення таких конференцій свідчить про те, що педагогічна спадщина Василя Сухомлинського в центрі уваги педагогів XXI століття і батьків як в Україні, так і за її межами.
ПЛАН
1.Майстер української педагогіки Василь Сухомлинський 
в освітньому просторі НУШ.
М.Бішко, методист Відділу ОКТМС

2. З досвіду роботи НУШ. Гра-квест «Подорож стежинками здоров’я». 
Шабат Г.М., учитель початкових класів 
ОЗ «Мостиський ЗЗСО№ 1 І-ІІІ ступенів»

3. Уроки на природі за В.Сухомлинським. Впровадження ідей Василя Сухомлинського в освітньому просторі НУШ
( з досвіду роботи).
Федевич В.І., учитель початкових класів 
ОЗ «Мостиський ЗЗСО№2 І-ІІІ ступенів»

4. З досвіду роботи. Ідеї Василя Сухомлинського в контексті НУШ. 
Стрільчук Н.В., педагог-організатор Пнікутського НВК

5. Василь Сухомлинський. Виховна година "Совість - учитель людини". Батьківські збори "Як виховати справжню людину" з елементами тренінгу (відеоролики, з досвіду роботи).
Скабара О.В., учитель зарубіжної літератури 
Берегівського НВК

6. Педагогічна спадщина "метра" української педагогіки В.О.Сухомлинського.
Подільчик З.С., учитель української мови та літератури 
Мостиського ЗЗСО№ 3 І-ІІІ ступенів
В. О. Сухомлинський бачив в учителеві «першого і головного світоча інтелектуального життя школяра, бо він породжує у дитини потяг до знань, повагу до науки, культури». 
Отже, вчителеві варто працювати над педагогічною лабораторією, збагачуючись знаннями та вдосконалюючи професійну компетентність.

Василь Сухомлинський
КАМІНЬ

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі. Камінь упав на дно і забив джерело.Вода перестала заповнювати криницю.Криниця засохла. Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземці струмки потекли кудись в інше місце.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг. Замовкла соловейкова пісня. Сумно стало в лузі.Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця. Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.
«Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.

Отож хай кожен подумає: «Де ж воно все поділося?»