У приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжкову виставку «Мистецький доробок письменника», приурочену до 125-річчя від дня народження українського письменника Петра Йосиповича Панча (Петра Йосиповича Панченка).

Виставка експонується до 18 липня за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 24, зал абонементу.

Довідка:

Петро Панч народився 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. З п'ятнадцяти років, після двокласної школи, Петро пішов працювати. Сімнадцятирічним юнаком Панч уперше залишає рідну домівку і їде до Харкова шукати долі.

У 1915 році був мобілізований в армію. Восени 1921 року Петро Панч демобілізувався і приїхав у рідні Валки, де працював землеміром. На цей час припадає і початок літературної діяльності Панча.

Справжнє прізвище письменника – Панченко. Та коли на сторінках періодичних видань почали з'являтися його перші нариси, оповідання, фейлетони, «житні етюди», підписані вони були «Максим Отава».

Панч належав до літературних угруповань «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Перші роки Великої Вітчизняної війни майбутній відомий письменник провів в Уфі, решту – у Москві на посаді головного редактора літературного відділу радіостанції «Радянська Україна». Тоді ж Петра Панча було обрано членом Всеслов'янського комітету, у якому він працював до закінчення війни. З 1949 по 1953 рік письменник був головою правління Харківської організації Спілки письменників, а в 1966-1969 роках – секретарем правління Спілки письменників України.

Творчість для хлоп'ят та дівчаток – окрема сторінка в доробку письменника. Ще 1922 року він написав невеличкий етюд «Свистуни», а в 1924 році в журналі «Червоні квіти» з'явилося оповідання «Портрет». У 1930-х роках Петро Панч продовжує писати для дітей і про дітей.

Невтомно працював, писав, підтримував літературний розвій у лавах Спілки письменників. Збірка статей та етюдів-спогадів «Відлітають журавлі» стала останньою. Нею письменник попрощався зі своїм читачем.

Помер Петро Панч 1 грудня 1978 року в місті Києві.