До 145-ти річчя від дня народження Миколи Кіндратовича Вороного (6 грудня – 1871), українського поета, театрознавця і перекладача у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжкову виставку: «За Україну, за її долю”: до 145-річчя від дня народження М. Вороного» (експонується з 30 листопада до 16 грудня в приміщенні абонементу).

Довідка

Вороний Микола Кіндратович – вельми неоднозначна постать в історії України: з одного боку - відомий політичний та державний діяч, з іншого - людина творча, що присвятила своє життя письменництву, режисерству та акторству.

Вороний М. з’явився на світ 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині у родині ремісника. Під час здобуття освіти у Харківському, а згодом і Ростовському училищі, мав тісне спілкування з народниками, а також цікавився забороненою літературою, за що був виключений і підданий під трирічний нагляд поліції. Однак, прагнення до здобуття знань підштовхнула його вступити на філософський факультет Віденського та Львівського університетів.

З 1897 р. М. Вороний активно здійснює редакційну діяльність (видання «Життє і слово», «Громадський голос», «Радикал», "Зоря") та грає у театрі. В цей час також пробує складати перші поетичні твори («Не журись, дівчино», «Євшан-зілля», «Мандрівні елегії» тощо), в яких порушує загально-філософські проблеми світогляду, демонструє тяжіння людини до прекрасного, щастя, чистоти. Його техніка є неповторною: знаменує розрив з народною творчістю і тяжіє до модернізму.

У революційні часи М. Вороний стає одним із засновників Української Центральної Ради, після повалення якої був вимушений емігрувати до Польщі. Саме там, у 1934 р. був заарештований за підозрою у шпигунстві, а через декілька років, розстріляний в Одеській області.