До 190-ти річчя з дня смерті Йогана Генріха Песталоцці (17 лютого,1746), швейцарського педагога і письменника  у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки представлено книжково-журнальну виставку:  «Основоположник дидактики...» (експонується з 06 лютого  до 28 лютого в приміщенні абонементу). 

Довідка

Йоганн Генріх Песталоцці відомий швейцарський педагог. Народився 12 січня в Цюріху у родині очного лікаря.

В історії світової педагогіки Йоганн Генріх Песталоцці відомий як один з великих і благородних подвижників справи виховання селян. За ним справедливо зміцнилася слава "народного проповідника", "батька сиріт", творця справді народної школи. Істотною відмінністю І.Г. Песталоцці від більшості його попередників було те, що свої педагогічні ідеї він виводив з практики та намагався перевіряти їх дієвість у діяльності відкритих ним самим виховно-освітніх установ. Першим з них була школа для дітей бідняків, яку він відкрив у своєму маленькому маєтку Нейгоф (1774-1780), потім протягом одного року він очолював притулок для дітей-сиріт в містечку Станце (1798-1799), нарешті, він керував виховними установами в Бургдофе (1800-1804) і Івердоні (1805-1825). Останні два були школами-інтернатами, де одночасно готувалися і вчителі народних шкіл. Ці виховно-освітні установи набули міжнародне визнання. Багато відомих учених, вчителі різних європейських країн приїжджали знайомитися з досвідом роботи цих шкіл.

Останні роки життя принесли Песталоцці велике засмучення: його помічники по Івердон пересварилися, в 1825 інститут був закритий у зв'язку з відсутністю коштів. Песталоцці вимушений був покинути засноване ним заклад і в свій маєток Нейгоф. В 1826 вдається опублікувати останній збірник його робіт - "Лебедина пісня". Він захворів 15 лютого 1827 і помер через 2 дні в Бругга. 

І.Г. Песталоцці - педагог-практик. Він розробив загальні засади та приватні методики початкового навчання. Не завжди вдалий досвід педагогічної діяльності Песталоцці не може применшити значення його ідей, їх впливу на розвиток педагогічної думки.