У ці березневі дні вся Україна відзначає знаменну дату – 203-тю річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, видатного українця, геніального поета, національного художника, мислителя, прозаїка і драматурга. До святкування пам’ятної дати долучилися і студенти Львівського кооперативного коледжу економіки і права.

За підтримки адміністрації коледжу та Львівської обласної спілки споживчих товариств відбулося ряд заходів, приурочених цьому генію, без якого не можна уявити нашої культури, літератури та держави. У святкуванні даного заходу активну участь взяли учасники літературно-драматичного гуртка коледжу, які в інформаційних хвилинах «Борітеся – поборете», через радіопередачу «В сім’ї вольній, новій...», декламували творчість величного поета, пригадали радіослухачам про Шевченкову долю, про тяжке кріпацьке дитинство та страждання.

Також ведучі згадали про Майдан, Героїв Небесної Сотні, багатостраждальну Україну, адже Шевченко і Україна – єдині.

У сучасній суспільно-політичній ситуації має надзвичайно велике значення слово Великого Кобзаря, воно плекає і згуртовує націю, кличе нас на боротьбу з несправедливістю. тВ усіх куточках нашої держави, незалежно від того чи то Північ, чи це Південь, Захід чи Схід, цю знаменну дату щороку святкують українці, велику увагу святкуванню надають і за кордоном. Адже Тарас Григорович Шевченко був і є прототипом борця за справедливість і свободу для наших мужніх воїнів АТО. З плином часу ми все більше переконуємося, що поезії Кобзаря – одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українського народу.

Представники від вишу поклали квіти до пам’ятника Т.Г. Шевченку. Куратори в групах провели тематичні конференції та вечори, «круглі столи, літературні години, присвячені Великому синові України.

На завершення Шевченківського свята студенти поринули у драматичний світ великого Кобзаря, геніального сина України, національного пророка, невмирущого генія слова, борця за ідеали справедливості та добра, за кращу долю України. Викладачі циклової комісії мовних дисциплін організували для студентів та викладачів коледжу похід у Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької на перегляд драми «Назар Стодоля» (1843).

Під час перегляду п’єси відвідувачі побачили наскільки тонко і вміло відтворене життя й побут різних соціальних верств українського суспільства XVII ст. Т.Г. Шевченком. Наскільки майстерно змалювано образ Хоми Кичатого, висміяно його основну мету життя – прагнення до багатства, до грошей. Щоб досягти цього, Хома готовий на все, не цурається нічого. Брехня для нього – супутниця життя. Він говорить одне, а робить інше. І це прагнення в нього настільки сильне, що Хома, будучи батьком Галі, перетворюється на її жорстокого недруга. Головний герой п’єси Хома Кичатий намагається віддати доньку заміж за багатого полковника. Він зневажає думку рідної доньки та її коханого. Даною поведінкою, він ламає давню клятву, дану Назарові Стодолі, що Галя – його. На почуття Хома дивиться як на щось незначне, несерйозне. Дочку бачить, як засіб свого збагачення. Мріючи досягти полковницьких висот, порушує слово, дане перед смертю і дружині, вдається до різних негативних дій, лише б видати Галю за старого полковника, який має кошти.

У даній п'єсі ми простежуємо, що така ж брехлива й підступна ключниця сотника Стеха. Вона також не поступається нічим Хомі, з усього намагається мати користь. Плануючи втечу Галі, Назар і Гнат домовляються зробити це за допомогою Стехи, але добре знають, що їй для цього треба дати декілька червінців. Лицемірне поводження Стехи ми бачимо і в останній сцені. Привівши Хому та його челядь до корчми, де сховалися Галя й Назар, вона спочатку глузливо називає дівчину полковницею, а потім впадає біля Галі та кається. Припадаючи до дівчини, Стеха не забуває нагадати про своє ставлення до Хоми – любов.

У п'єсі ми бачимо, як висміюється заможна козацька старшина, засуджується соціальна несправедливість, викривається все негативне та жорстке, яке уособлює Хома Кичатий.

Драма «Назар Стодоля» Тараса Шевченка оповідає про життя українського села та його жителів. Це твір про велике кохання, благородство та підлість. П'єсою «Назар Стодоля» Т. Шевченко намагався сатирично висміяти негативні людські якості, такі як нікчемність, користолюбство, хитрість, безчесних панів, егоїстичних власників, змалювавши підлабузників, у яких нічого людського не має.

Для юних глядачів думка драми – проста, зрозуміла і водночас повчальна. Вона полягає в тому, що ніхто і ніщо не може протистояти бажанню двох по-справжньому закоханих людей бути разом. Якщо бажання щире і виходить з обох сторін, як це було з Назаром і Галею, то будь-які перешкоди будуть просто зметені зі шляху якщо навіть не самими цими людьми, то їх долями. Головне мати мету в житті.

Метою даного заходу в організаторів було ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом великого українського поета і художника, викликати інтерес до його творів, виховувати почуття гордості за славного сина України, чиє слово повинно вічно жити в серці кожного українця.

Влучно сказав про драму «Назар Стодоля» режисер-постановник Ф. Стригун: «Якби її не було, у нас не було б ані Карпенка-Карого, ані Старицького, ані Кропивницьного. Вона виховала ціле покоління акторів, драматургів».

Після перегляду вистави було помітно, що гра акторів справила незабутнє враження на наших студентів. Молодь щиро прийнялася історією кохання Галі та Назара, була зачарована танцями та звучанням української автентичної музики.

Матеріал підготував Михайло Голубка, прес-секретар з роботи зі ЗМІ та зв’язків із громадськістю Львівського кооперативного коледжу економіки і права