Історія українського народу донині залишає велику кількість білих плям, особливо в період ХХ століття – період голодоморів, геноцидів, переселення та світових воєн.

Друга світова війна була трагічною сторінкою в історії Європи. Під час воєнних дій, в концтаборах, екзекуціях, виселеннях та пацифікаціях загинуло близько 55 мільйонів людей. Державні кордони набули нових кшталтів. Війна спричинила чимало кривавих та жорстокиж міжнаціональних конфліктів. На жаль, не обминули вони два сусідні народи – польський та український.

Однією із таких болючих тем в історії України є велика депортація українського населення з території Польщі під назвою операція „Вісла”.

Саме цій події, яка відбулась 70 років тому, коли було депортовано українців з території Польщі під назвою  операція «Вісла» у Балицькому НВК  Шегинівської об’єднаної територіальної громади 28.04 2017 року було проведено, учителями історії НВК Я.Павелчаком та О.Саїк, історичну бесіду «Операція «Вісла» - про це не можна забути!». Учні 8,9,11 класів разом з учителями розповідали про історичні події, підготували історичні довідки, опрацьовували джерела, аналізували документи, переглядали презентацію,  давали оцінку цій події з історії України ХХ ст.

Насильницька акція під кодовою назвою "Вісла" залишається однією з найтрагічніших сторінок в історії українського народу. 

Українсько-польські відносини пройшли важкі випробування часом. І є тільки один шлях до лікування історичної свідомості – неупереджений аналіз причин трагічних подій. Необхідно виявляти мотиви їх учасників, об’єктивно висвітлювати фактори, що обумовлюють нюанси політики влади тих років. Необхідно навчитися враховувати чужі аргументи. Вони можуть переконувати, а можуть і ні. Але так чи інакше, іншого шляху у нас просто немає. Такої думки дійшли усі учасники даного заходу.

Сьогодні двосторонні відносини між Україною і Польщею розвиваються в рамках тісної співпраці, проте, нам не варто забувати про цю сторінку в історії нашого народу.

Історична довідка про подію:

На початку березня 1947 року для ліквідації суспільної опори баз українських повстанців Польща звернулась до СРСР та Чехословаччини з проханням зкоординувати оперативні дії проти УПА та ОУН і попередило про заплановане виселення українців з прикордонних з УРСР районів на територію колишньої Східної Пруссії. Одночасно до СРСР надійшло прохання прийняти ще 20 тисяч українців, які виявили бажання переселитись в Україну, на що міністр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський і секретар ЦК КП (б) Л. Каганович відповіли відмовою, мотивуючи це відсутністю житлового фонду і тим, що у Польщі залишилось «головним чином українське населення, заражене бандитизмом».

17 квітня 1947 року розпорядженням Державної комісії безпеки Польщі на територіях Жешувського, Краківського та Люблінського воєводств для проведення депортації українців було створено оперативну групу «Вісла» з числа військових і сил безпеки чисельністю 20 тисяч солдатів і офіцерів. Загальне керівництво було покладено на заступника начальника генерального штабу Війська Польського, бригадного генерала Стефана Моссоро.

28 квітня 1947 року оперативною групою військ «Вісла» розпочалось виселення українців з південно-східних регіонів Польщі на західні та північні території, які раніше входили до складу Німеччини. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Операція «Вісла» проводилась під безпосереднім командуванням міністра оборони Польщі маршала Міхала Ролі-Жимерського.

В районах активних дій УПА та ОУН на збори населення відводилося від 24 до 48 годин, а фактично часто населення вивозилось протягом світлового дня. Особливістю переселення було те, що на нових територіях не допускалось створення компактних українських поселень - не більше кількох сімей в одному населеному пункті. До 29 липня 1947 року було депортовано 137 833 особи, а до осені - 140 575 чоловік. 17 липня 1947 року оперативна група «Вісла» була розформована, а ліквідації груп ОУН-УПА була покладена на місцеві військові округи.