Із матеріалів спеціалізованої газети для вчителів «Українська мова та література», № 13-14 (893-894) (С. 49-52) / 2018.

Огляд публікації «Щоб урок був цікавий і… не втомлював» (автор публікації – Любов Ковальчук)  

 У статті висвітлюються особливості застосування у навчальному процесі біоадекватної технології, яка, за умови дотримання відповідних правил і принціпів, здатна, - як стверджує авторка статті, - суттєво полегшити засвоєння навчального матеріалу, відкрити у школяра креативний потенціал (уява дослідника), викликати бажання вчитися, створити позитивний настрій, а також запобігти перевтомі.  Одним з важливих інструментів та компонентів біоадекватного уроку є вивчення матеріалу за нетрадиційної схемою, зокрема за посередництва навчальної релаксації.

            Структура біоадекватного уроку охоплює 6 (шість) етапів.

Етап І є організаційною складовою уроку й полягає у підготовці приміщення, створенні зони комфорту для творчого мислення школярів, мотивації до навчання.

Етап ІІ  - символьний. Під час цього етапу вивчається навчальний матеріал за допомогою спеціальної релаксації й створення мислеобразу. У статті подається приклад реалізації такого етапу в рамках вивчення теми «Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка».

Етап ІІІ - логічно-лінгвістичний; упродовж цієї фази відворюється навчальна інформація, а також перетворення образної інформації в площину логіко-словесного осмислення. 

Етап ІV - моторно-кінестетичний; забезпечує перенесення навчальних відомостей на образ-символ уроку, охоплює також уточнення й корекцію. Окрім того передбачається робота з образоном.

Етап V полягає у виконанні практичних і творчих завдань і, загалом, в закріпленні навчальної інформації. Задля реалізації завдань етапу передбачається система вправ, зокрема таких, що сприяють екологічному мисленню учнів.  

Етап VI - завершальний - охоплює підбиття підсумків навчального заходу, оцінювання школярів, рефлексію, домашнє завдання тощо.

       Авторка методичних матеріалів, що вже три роки працює за біоадекватною технологію, рекомендує також звернути увагу на важливість сприйняття учнями інформації на слух (доцільне та адекватне використання музики та інших аудіозасобів), застосування мотиваторів (картинки або світлини з натхненним написом), використання тактильної чутливості, смакових рецепторів тощо.