Із матеріалів журналу «Дошкільне виховання».­- 2016.-№ 9.

Огляд публікації Катерини Крутій "Сучасне заняття та освітні ситуації".

Змінюються часи , діти, а отже, має змінюватися й освітній процес. Так, у центрі уваги педагогів – нові форми організації роботи з дошкільнятами, серед яких і освітні ситуації. Водночас не слід забувати про здобутки попередніх років. То яка роль відводиться нині заняттю? Чи можуть освітні ситуації змінити його? Над цими та іншими питаннями розмірковує автор цієї статі Катерина Крутій, доктор педагогічних наук, професор, досвідчений науковець.

Чи застаріло заняття? Серед науковців і педагогів-практиків поширена думка, що, мовляв, заняття як спеціальна форма організації навчальної діяльності дітей уже не виконує повністю покладених на нього функцій і на сьогодні застаріло. Автор статті Катерина Крутій, висловлює свій погляд на традиційне заняття так: «Ми не поділяємо думки деяких сучасних дослідників щодо «застарілості» заняття як форми організації навчання. Розглядаємо його як цілісну дидактичну систему, що за умови належної організації відповідає вимогам часу».

Зауважмо: засобами передачі знань у навчанні дошкільників є спільна діяльність з дорослими та однолітками, самостійна сюжетна гра дітей, дидактична гра і гра за правилами. На жаль, заняття нині часто перетворюються на дидактичний каламбур, веселу

гру, від якої у головах дітей мало що залишається. З цього питання науковець стверджує: «Відмова від занять як основної форми навчання в дитсадку й використання лише ігрових форм роботи негативно позначаються на розвитку дітей та підготовці їх до школи».

Місце і роль освітніх ситуацій у роботі з дітьми. Не заперечуючи з погляду ефективності розвитку дошкільнят важливості занять, у статті акцентується доцільність віддати перевагу освітнім ситуаціям (ОС).

Освітня ситуація – це ситуація освітнього напруження, що виникає спонтанно або спеціально організована вихователем і розв»язання якої передбачає спільну діяльність усіх її учасників. Її мета – створення разом з дітьми певного освітнього результату (ідей, версій, схем, дослідів) у ході спеціально організованої діяльності.

Таким чином, якщо сучасне заняття - це, по суті, квінтесенція того матеріалу, який вихователь пропонує дітям упродовж певного проміжку часу, результат, тематичний підсумок тощо, то освітня ситуація дає змогу врахувати інтереси дітей, дозувати інформацію чи завдання, розвести в часі змістове наповнення.

У статті описуються параметри для характеристики освітніх ситуацій в організованій освітній діяльності, розкривається питання як організувати реальну взаємодію дітей, розкриваються прийоми створення освітніх ситуацій, характеризуються види освітніх ситуацій та етапи постановки та розв»язання освітніх ситуацій, а також варіанти відображення освітніх ситуацій у календарному плані.

Освітні ситуації можуть бути  як самостійною одиницею освітнього процесу, так і частиною будь-якого виду діяльності. Усе залежить від бажання й досвіду дітей та освітньої мети, закладеної в ситуацію.

Підсумовуюча думка статті: головне досягнення при запровадженні освітніх ситуацій – відпрацювання кожною дитиною власного смислу в змісті запропонованих дорослим завдань, розвиток таких особистісних якостей, як уміння співпрацювати, дослухатися до чужої думки, поступатися своїми інтересами заради іншого тощо.

Сторінку підготувала: Северин О. П.