22 березня у стінах ДНЗ «Львівське вище професійне художнє училище», що славиться підготовкою високо-кваліфікованих фахівців будівельних професій (столярі, маляри, реставратори, лицювальники-плиточники), відбувся тематичний виховний захід, присвячений вітчизняному зодчому на тему: «Вільний будівничий Іван Левинський».

Захід підготувала викладач спеціальних дисциплін будівельного профілю училища Федечко Тамара Борисівна разом з учнями групи № 3 (спеціальність «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», ОКР «Молодший спеціаліст»).

Біографічні відомості у контексті історичних подій – це лише частина виховної години. Говорилося про життєві цінності та орієнтири Івана Левинського, його тривоги і радощі, переживання, успіхи та поразки. «Слабий тілом, але сильний духом, невтомний працею, ні журбою, завжди зрівноважений, тихий і лагідний, будує тут, у столиці галицької сім’ї, майже в центрі міста...», - так говорили про митця його соратники. Його приклад вчить нас, що жити – означає творити, залишати після себе щось, що зможуть люди і згадати, і використати.

Роль будівельника для Львова – визначна. Його будівельна фабрика, що діяла у місті на початку XX століття, гармонізувала архітектоніку міста, адже створення нею півсотні споруд самостійно та ще з півсотні у співпраці з іншими архітекторами надало місту особливого характеру тих часів.

Ведучі заходу – Наталія Ткачик, Валерій Гродзевич, Дарія Пожидаєва, Василина Бачинська – апелювали до активного сприйняття учнями інформації, адже звучали цікаві факти, пропонувалися до перегляду фрагменти фільмів (про Івана Левинського, розвиток архітектури Львова початку ХХ століття), демонструвалися давні фото Львова тощо. Учнівський вокальний дует «Обрій» (група № 134) виконав пісні, присвячені нашому місту: «Пісня про Львів», «Тільки у Львові», що ще раз нагадало присутнім, що ми маємо щастя жити та навчатись у славному галицькому місті, музеї під відкритим небом, де кожна архітектурна пам’ятка дихає, має свій характер та особливий шарм.

Особливу увагу на виховній годині було звернено на необхідності кожного з нас будувати своє життя, розбудовувати дружні стосунки, мистецьки ставитися до кожного прожитого дня, завжди і у всьому підтримувати один одного, бо лише у єдності наша сила.